Культурно історичні умови Просвітництва

буття Я Берклі ґрунтується на безпосереднім збагненні в

«понятті»,те буття інших Я не більш як допущення за

аналогією.

Виникає питання: а чи існують речі, якщо вони не

сприймаються не тільки мною, але й іншими людьми, якщо

вони не є ідеями ні для мене, ні для нас? Чи переходять

вони в небуття? Ні, відповідає Берклі. Навіть якби«ідея»випала з «полючи зору»усіх субьектов, те вона

продовжувала б існувати в розумі бога —субьекта, що

вічно існує і «вкладає»у свідомість окремих субьектов

зміст їхніх відчуттів. Виходить, до буття як регсірі і

як регсіреге додається третє визначення: роззе регсірі —

можливість сприйняття. Так відповівши на поставлене

питання, Берклі практично стає на позиції обьективного

ідеалізму.

Підсумовуючи вищесказане, можна сказати, що навчання

Берклі про буття є ідеалістичний монізм, що думає

єдність світу в його духовності.

ФІЛОСОФСЬКЕ НАВЧАННЯ ДАВИДА ЮМА.

Основні положення.

Юм переробив навчання Берклі і Локка на агноситческий

манер, згладжуючи гострі кути й усуваючи крайні

положення. Юм прагнув створити філософію «здорового

глузду», філософію обережну, «стриману», далеку як

матеріалізму, так і наївному спіритуалізму.

Вихідний пункт міркувань Юма полягає в переконанні, що