Культурно історичні умови Просвітництва

ціннісні ідеали неможливо, спираючи на розхожі думки і

стереотипи. Будемо додержуватися принципу про яке

говорив Джордж Берклі: «Єдина перевага на який я

претендую,- це те, що я завжди мислив і судив

самостійно».

Крім того хотілося б, у міру можливості, порівняти

погляди двох філософів, чиє світорозуміння формувалося в

однакових умовах, в однаковому середовищі.

ФІЛОСОФСЬКЕ ВЧЕННЯ ДЖОРДЖА БЕРКЛІ.

Вихідні позиції.

Філософське ВЧЕННЯ Джорджа Берклі спрямовано на

спростування матеріалізму й обґрунтування релігії. Дляцих цілей він використовував номіналістичні принципи,

установлені Вільямом ОккамоМонтескє

«Усе,що існує,одиничне». Це номіналістичне

основоположення служить для Берклі відправним пунктом, з

якого слідує, що ніщо відповідне дійсності не може бути

неодиничним і абстрактного поняття суть поняття

помилкові. Але вони, по Берклі, не тільки помилкові, але

і неможливі, це філософські фантоми. «...Я не можу

утворювати далекі від дійсності уявлення

взагалі...»«Якщо ти можеш утворити думкою виразне

абстрактне представлення...те я уступаю...Можеш? А якщо

не можеш,те з твоєї сторони було б нерозумно наполягати

довше на існуванні того, про що ти не маєш

представлення». Берклі розрізняє загальні й абстрактні