Культурно історичні умови Просвітництва

знань і щирих понять у народі, що так чи інакше

визначальним образом позначиться на подальших соціальних

процесах. Ж.-Ж. Руссо покладав головні надії на розвиток

моральної свідомості, але і він не був вільний від ідеї

«мудрого ;законодавця».

Найхарактернішою особливістю світогляду Просвітництва

був специфічний «раціоналізм» найголовніших 11

представників/ що може бути виражений у простий, але

потребуючої пояснення формулі «закони природи суть

закони розуму». При аналізі цієї формули потрібно

врахувати і те загальне, що було в неї з раціоналізмом

Декарта (і почасти з майбутнім раціоналізмом Гегеля).

Загальне полягало в переконанні, що світ склався як

струнке, внутрішнє єдине ціле, відповідно до простого і

логічно зв'язними законами механіки. Висунувши на перше

місце серед інших наук ще в попереднім сторіччі,

механіка разом з пов'язаними з нею галузями математики й

астрономією затвердила в розумах учених і передових

філософів прагнення пояснити світ у ясних і

самоочевидних поняттях. Кінематика, математика, логіка

склали нерозлучну трійцю, що раціоналізм XVII в.

зрозумів у змісті ототожнення 11 ланок: розумне сталиграничне уподібнювати механічному і виводити одне з

іншого. Гоббс доглянув у суспільстві продукт доцільно

застосованого мистецтва, тобто варіант механізму,

побудованого на підставі доводів розуму. Гольбах