Культурно історичні умови Просвітництва

побудови обєктивноідеалистичноі системи.

Нерівноправність обох субстанцій виправдується в Берклі

навчанням про причинність, що послужить мостом від

феноменалізму до спіритуалізму.

Матеріальна субстанція, запевняє Берклі, не тільки

непізнавана, але і нереальна. Звівши якості до

відчуттів, вона тим самим підходить до висновку, що

причиною ідей не може бути матерія: «Але яким образом

матерія може діяти на чи дух викликати в ньому яку-

небудь ідею, цього ніякий філософ не візьметься

пояснити». Причиною ідей може бути тільки однорідне

ідеям духовний початок. Стало бути, матерія неприйнятна

не тільки як підстава буття речей, але і як підстава

виникнення і зміни цих пучків почуттєвих якостей.

Але матерія не може бути не тільки причиною ідей, вона

взагалі не може бути причиною чого б те ні було. Тому що

причинність припускає активність, дієвість. Матерія ж по

самій істоті своєму мислиться як пасивний, інертний

початок. Берклі протиставляє матерію духу як пасивний

початок активному . «...Матерія... пасивна і відстала і

36

тому не може бути чи діячем действующею причиною». «І

навіть якби її існування було визнано, як може те, що

недіяльне, бути причиною?..». Сказане відноситься також

до всіх атрибутів, приписуваним матерії: «Цілком