Страхування в економічній системі суспільства

До основних принципів функціонування страхового фонду можна віднести:

S комплексність (оптимальність, достатність);

S різноманітність організаційних форм;

•/ врахування специфіки галузей економіки та суб'єктів власності;

S державне регулювання.

В антиризиковій діяльності важливе значення має вибір оп-тимальної форми страхового фонду, виходячи з інтересів опти-мальності та достатності, не загрожуючи економічній стабільності. При цьому за умови фінансування антиризикової діяльності в Україні спочатку використовують можливості фон-ду самострахування та інших форм покриття ризику, а далі до-повнюють ці засоби використанням страхового захисту страхо-вика. Такий підхід зумовлений тим, що критеріями ефективності страхового захисту є його загальність, повнота, реальність.

Отже, в будь-якому випадку вибір форми страхового фон¬ду, способу страхового покриття та варіанту фінансування анти-ризикової діяльності залишається за суб'єктом господарювання. При цьому компенсаційна форма має ефективно поєднуватися з превентивною (попереджувальною). Тому, з огляду на "теорію ідеального страхування", страхове покриття вважається опти-мальним, коли воно більше за очікувані збитки.

68.Диференціація страхових платежів по видам страхування і типам страхової відповідальності.

no

69.Планування та прогнозування страхової діяльності.

#12

70.Страховий ринок. Становлення страхового ринку в Україні.

Страховий ринок — частина фінансового ринку, де об'єктом купівлі-продажу виступає стра¬ховий захист, формуються попит і пропозиція на нього.

Головною функцією страхового ринку є акумуля¬ція та розподіл страхового фонду з метою страхово¬го захисту суспільства.

Об'єктивна необхідність виникнення та розвит¬ку страхового ринку зумовлюється наявністю суспіль¬ної потреби у страхових послугах та наявністю стра¬ховика, здатного їх задовольнити.

Залежно від критерію, покладеного в основу кла¬сифікації страхового ринку, розрізняють інституціо-нальну, територіальну, галузеву та організаційну структури.

Інституціональна структура ґрунтується на розмежуванні приватної, публічної або комбінова¬ної форм власності, на якій створюється страхова організація. Вона може бути представлена акціонерами, корпоративними, взаємними, державними стра-ховими компаніями. Закон України "Про господарські товариства" регламентує конкретніше використання різноманітних організаційно-правових форм господарських об'єднань. {, •• У територіальному аспекті виділяють місце-ГІдай (регіональний), національний (внутрішній) та .Світовий (зовнішній) страхові ринки. Місцевий (ре¬гіональний) ринок задовольняє страхові інтереси ре¬гіону; національний — інтереси, що переросли межі регіону і розширились до рівня нації (держави), Світовий — задовольняє попит на страхові послуги в масштабі світового господарства.Закон України "Про страхування" (1996 р.) за¬хищає вітчизняного страховика, обмежуючи частку іноземних юридичних осіб та громадян у статутно¬му фонді страхових спільних компаній 49% та піднімаючи планку статутного фонду для спільного підприємства до 500 тисяч ЕКЮ.