Страхування в економічній системі суспільства

Основу успіху страхової компанії становлять трудові ре¬сурси. Від інтелектуального та професійного рівня її персона¬лу залежить досягнення нею стратегічної мети. Працівники не сприймають механічного, неусвідомленого управління. Адже кожний з них приходить в організацію з певною метою, по-требуючи сприяння в її досягненні. Тому керівництво компанії

має постійно приділяти увагу кадровій політиці, дбаючи про максимальне розкриття професійних здібностей кожного пра-цівника.

Після того як визначено структуру компанії та кількісний склад персоналу окремих підрозділів, слід підготувати посадові інструк¬ції та кваліфікаційні вимоги до осіб, котрі обійматимуть посади в цих підрозділах. Посадова інструкція являє собою перелік основ¬них функцій, що їх має виконувати працівник згідно зі своєю поса¬дою. До цієї роботи в нових компаніях слід залучати експертів, а також найбільш реальних претендентів на ті чи інші посади. Під¬готовка проекту посадової інструкції дає слушну нагоду перевіри¬ти рівень професійних знань кожного претендента, а також з'ясу¬вати, чи має він намір і здатність сприяти вдосконаленню роботи компанії.

Великого значення для формування раціональної структури і підвищення ефективності використання ресурсів компанії має система мотивації праці.В Україні, де рівень середньої заробітної плати ще надто низький, і методи мотивації застосовуються відповідно дуже застарілі. Багато керівників, у тому числі і страхових компа¬ній, ще намагаються керувати з допомогою системи заохочень і стягнень. У народі цей метод відомий під назвою «батога і пряника».

19.Страхувальник та його обов`язки.

Страхувальники — юридичні особи та дієздатні громадяни, які уклали із страхо¬виками договори щодо страхування свого власного інтересу або інтересу третьої осо¬би, сплачують страхові премії і мають пра¬во (за договором або за законом) на отри¬мання компенсації (відшкодування) при настанні страхового випадку.

Страхувальник зобов'язаний:

— вчасно вносити страхові платежі;

— надавати страховику достовірну інфор¬мацію про ступінь ризику, обставини, які можуть впливати на його зміну та про будь-які зміни стану страхового ризику;

— повідомити страховика про інші діючі договори страхування щодо цього об'єкта страхування;

— вживати заходів щодо зменшення збитків, спричинених страховим випадком;

— повідомити страховика про настання страхового випадку в термін, передбачений умовами страхування.

Умовами договору страхування можуть бути передбачені й інші обов'язки страху¬вальника. ,

20.Принципи диференціації тарифних ставок.

no

21.Змішане страхування життя.

Одним із найпопулярніших видів особистого страхування є змішане страхування життя. Воно дає змогу поєднувати в одному договорі і на одну особу страхування капіталу на випадок дожит¬тя до закінчення строку страхування і страхування капіталу на

206

Частина 3. Особисте страхуваннявипадок смерті від будь-якої причини. Отже, змішане страхуван¬ня життя поєднує в собі два ризики, які суперечать один одному: з одного боку — дожиття до певної дати або події, а з іншого — смерть. Проте фактично може мати місце лише один ризик: лю¬дина або доживе до кінця дії договору, або ні. Страхувальник, який укладає договір змішаного страхування життя, не тільки за¬безпечує й створює накопичення. Він має впевненість у тому, що в будь-якому разі не втратить своїх внесків.