Страхування в економічній системі суспільства

23.Зміст фінансової стійкості страхових операцій.

фінансова надійність страховика — це спроможність страхо¬вика виконати страхові зобов'язання, прийняті за договорами страхування та перестрахування у випадку впливу несприятливих чинників. Тому стійка фінансова надійність страхових операцій дає змогу страховикові виконати усі зобов'язання за будь-яких несприятливих обставин.

Існують законодавчі вимоги до власних коштів страховика, які мають бути сформовані за рахунок вкладів засновників і при-бутку. Статутний фонд — головний елемент функціонування будь-якого суб'єкта господарської діяльності незалежно від фор¬ми власності. Він є сумою вкладів засновників для забезпечення життєдіяльності компанії. Порядок формування статутного фон¬ду регулюється чинним законодавством та статутними докумен¬тами. Основними вимогами до створення українських страхових компаній, як уже зазначалось, є наявність мінімального розміру статутного фонду — 1 млн євро для страховика, який займаєть¬ся видами страхування іншими, ніж страхування життя, а страхо¬вика, який займається страхуванням життя, — 1,5 млн євро за ва¬лютним обмінним курсом валюти України. Важливо, що 100 відсотків статутного фонду має бути внесено у грошовій формі, тобто являти собою ліквідні кошти для виконання зобов'язань перед страхувальниками у разі нестачі спеціальних коштів — страхових резервів.

Страховик у ході діяльності повинен мати не тільки статутний фонд, а й значний обсяг власних коштів, вільних від зобов'язань. Такими коштами є гарантійний фонд та вільні резерви. До га¬рантійного фонду страховика належать спеціальні та резервні фонди, а також сума нерозподіленого прибутку. Вільні резерви — це частка власних коштів страховика, яка резервується з метою додаткового забезпечення фінансової надійності.Фінансова надійність страховика залежить від правильного розрахунку тарифних ставок, які є ціною за страхову послугу. Цей розрахунок не може бути зроблений без урахування збитко¬вості страхової суми страховиком. Виходячи з обсягу та рівномі¬рності розподілу ризику, частоти настання страхових випадків, обсягу доходу компанії на основі статистичних даних за кілька років страховиком розраховується тарифна ставка. Але не завжди об'єктивні виміри доступні страховику хоча б з тієї причини, що він не володіє потрібною інформацією. Тоді йому не залишається нічого іншого, як тільки покладатися на свій суб'єктивний по¬гляд щодо вірогідності настання негативних подій і можливих збитків. За добровільними видами страхування страховик само¬стійно розраховує страхові тарифи і затверджує їх в уповноваженому органу зі страхової діяльності. Крім того, існує розвинута система знижок до базових тарифів, яка застосовується для поно¬влення договору страхування при закінченні його дії, та для кор¬поративних клієнтів. Також страховий ринок України характери¬зується демпінговими тенденціями та необгрунтованими низькими цінами на деякі види страхування. Відхилення страхо¬вого тарифу від об'єктивних обгрунтувань може призвести до зниження фінансової надійності страховика та невиконання стра¬ховиком своїх зобов'язань перед страхувальниками.

Ще один критерій фінансової надійності страховика — до-статність страхових резервів, які відображають обсяг страхо¬вих зобов'язань за укладеними договорами страхування. Розмір страхових резервів має бути адекватний прийнятим страховим зобов'язанням. Виконання страхових зобов'язань в першу чергу має здійснюватися за рахунок коштів страхових резервів, а їх до¬статність обумовлено правильно визначеною тарифною ставкою.

Акумульовані у страхові резерви премії деякий час перебува-ють у розпорядженні страховика і можуть бути інвестовані з ме¬тою одержання додаткового доходу. Проте тимчасово вільні ко¬шти страхових резервів, інвестовані страховиком, підлягають регулюванню з боку держави, бо вони є коштами страхувальни-ків і мають бути повернуті їм при настанні страхової події. Акти¬ви страховика, сформовані за рахунок страхових резервів, є га¬рантією виконання його зобов'язань та повинні розміщуватися з метою забезпечення ліквідності, диверсифікації, надійності та прибутковості. Такі вимоги дають змогу забезпечити своєчасні і в повному обсязі страхові виплати. Крім того, при розміщенні тимчасово вільних коштів страхових резервів необхідно врахову¬вати характер розподілу ризику; термін страхування; обсяг аку¬мульованих коштів; необхідність у інвестиційному доході.

Фінансова надійність страховика забезпечується і таким інст-рументом, як перестрахування. Висока вартість об'єктів, які мо-жуть бути прийняті на страхування, незбалансований страховий портфель, коливання результатів діяльності страховика можуть не¬гативно вплинути на його фінансову надійність. Проте при пере¬страхуванні страховик, приймаючи на страхування крупний ризик, не тільки передає його частку перестраховику, а й продовжує не¬сти відповідальність перед страхувальником у повному обсязі. То¬му страховик має правильно визначити розмір власного утримання зобов'язань. Справді, якщо розмір зобов'язань буде надто висо¬ким, то в разі настання страхового випадку в страховика може бути недостатньо коштів для покриття збитків страхувальників.