Страхування в економічній системі суспільства

Під фінансовою стійкістю страхових операцій розуміють постійну перевагу доходів над витратами в межах розрахунків за страховим фондом, яка забезпечується платоспроможністю стра¬ховика.

Основою фінансової стійкості страховиків на кількісному рівні оцінки стійкості страхової компанії є показники:

S розмір статутного капіталу;

•S наявність гарантійного фонду;

S розмір власних коштів;

S розмір створених страхових резервів, достатніх для майбутніх виплат;

•S співвідношення активів та зобов'язань;

•S виконання нормативів по розміщенню страхових резервів;

•S рентабельність страхових операцій;

•S показники збитковості страхової суми.

Критеріями визначення фінансової стійкості та платоспро-можності страховика можна вважати:

S наявність достатнього обсягу страхових операцій;

•S наявність розвиненої практики перестрахування;

S забезпечення збалансованого страхового портфеля;

S обмеження відповідальності за ризиками;

S розумне (оптимальне) розміщення страхових резервів;

S раціональна тарифна політика;

S диверсифікація діяльності.

Вплив обсягу страхових, операцій на стійкість страхової ком-панії пов'язана з дією закону великих чисел. Чим більша кількість застрахованих об'єктів, тим менша ймовірність відхи-лення фактичного розміру страхових виплат від середньої очіку¬ваної величини страхових виплат за певний період часу.

Практика перестрахувальник операцій відіграє важливу роль, адже перестрахування означає вторинний розподіл ризиків між страховими компаніями.

Збалансованим страховим портфелем можна назвати розподіл відповідальності страховика за видами страхування, при якому обсяг відповідальності за ризиками одного виду врівноважений обсягом відповідальності за ризиками інших видів страхування.

Обмеження відповідальності за окремим ризиками означає, що в структурі страхового портфеля страховика повинні бути відсутні великі одиночні ризики, можливі збитки від яких за своїм розміром не співставні із загальним розміром власних коштів страховика.