Страхування в економічній системі суспільства
Г. Чисті/спекулятивні
Поділ ризиків на чисті та спекулятивні має важливе практичне значення, оскільки страхове обслуговування стосується лише чи¬стих ризиків. Спекулятивні ризики, як правило, виникають під час азартних ігор, лотерей, які не потребують страхового захисту, бо передбачають можливість не лише втрат, а й прибутків.
7.Закон України «Про страхування».
6 березня 1996 року Верховна Рада України ухвалила Закон України «Про страхування» (далі — Закон), до якого 4.10.2001 р.Верховною Радою внесено зміни та доповнення. Він є головним законодавчим актом у цій галузі в нашій державі.
Закон України «Про страхування» має 5 основних розділів.
У першому розділі встановлюється головний понятійно-термінологічний апарат.Центральне місце в цьому розділі посідають норми, що визна¬чають вимоги до страховика під час його створення та реєстрації, а також порядок здійснення обов'язкового страхування.
Другий розділ Закону регулює порядок проведення страхуван-ня - Договор: визначає вимоги до договорів та правил страхування й відпо¬відної валюти, установлює обов'язки страховиків і страхувальни¬ків у кожній конкретній ситуації.
Третій розділ визначає умови забезпечення платоспроможно¬сті страховиків і має дуже важливе значення. Саме тут подається фінансовий механізм здійснення страхової діяльності, установ-люються певні обмеження щодо можливості прийняття зо-бов'язань і визначаються загальні принципи аудиту страховика. Важливими статтями цього розділу є ті, де йдеться про порядок формування та види страхових резервів як технічних, так і зі страхування життя. Ряд статей регулює питання, що стосуються створення гарантійних фондів, порядку обліку та звітності.
Четвертий розділ визначає принципи державного нагляду за страховою діяльністю. Цим розділом визначено орган, що здійснює державний нагляд за страховою діяльністю (зараз цю роботу вико¬нує Міністерство фінансів України), і встановлено його права та функції. У цьому розділі наведено порядок ліцензування страхової діяльності, що забезпечує правове регулювання роботи страховиків на страховому ринку. Закон конкретизує, зокрема, особливості лік¬відації, реорганізації та санації страховиків, що дає змогу контро¬лювати їх після того, як вони припинять свою діяльність.
Завершальний, п'ятий, розділ передбачає регулювання таких загальних моментів, як урахування міжнародного права, порядок та етапи застосування певних норм і т. ін.
Коли Закон було прийнято, Уряд упровадив низку підзакон-них актів, зокрема постанов і розпоряджень, що регулюють окремі питання здійснення страхової діяльності.
8.Брутто-ставка, її зміст та структура.
В практиці ризикових видів страхування страховий тариф представляє собою тариф-брутто (Tб, до складу якого входить тариф-нетто (Т,) і навантаження (N), тобто Tб = Tn + N.
Кожна із зазначених частин має свою поелементну струк¬турну будову.
Тариф-брутто=Тариф-нетто(Тариф-нетто основний+Ризикова надбавка)+Навантаження(Витрати на превенцію+Витрати на ведення справи+Прибуток)
Тариф-нетто безпосередньо виражає ціну страхового ризику, призначений для здійснення страхових виплат, забезпе¬чує створення страхового фонду та запасного фонду, які форму¬ють страхові резерви. Тариф-нетто складається із тарифа-нетто основного та ризикової надбавки:Тариф-нетто основний забезпечує виплати за звичайними умовами страхування, а ризикова надбавка - формує запасний фонд для забезпечення виплат при значних коливаннях ризиків, коли є відхилення кількості страхових подій від середнього значення, при можливості підвищених збитків при реалізації ри¬зиків. У накопичувальних видах страхування ризикова надбавка не передбачена, стабільність страхування забезпечується іншими методами та застосуванням теорій вартості грошей у часі.