Страхування в економічній системі суспільства

S при використанні методів аналогій з іншими об'єкта¬ми чи компаніями;

S регресивний метод.

Методика розрахунку тарифів на базі теорії ймовірності включає наступні етапи:

•S визначення ймовірності настання страхового випад¬ку - на основі теорії статистики та ймовірності розра¬ховують вірогідність настання страхового випадку;

S розрахунок тарифа-нетто основного зі 100 грн. стра¬хової суми;S розрахунок ризикової надбавки з використання стійких статистичних рядів - у зв'язку з можливими коливаннями за рахунок ризикової надбавки ство¬рюється запасний фонд, який розраховується на ос¬нові показника середнього квадратичного відхилення (чи 2-х ситового інтервалу);

S визначення можливого інтервалу зміни показника з певним ступенем вірогідності - перевіряють ряд на стійкість, використовуючи теорію помилок. Якщо ряд стійкий, то медіана наближається до середнього зна¬чення ряду, якщо нестійкий, то необхідно збільшити тарифний період або взяти 3-х сигмовий інтервал. Статистикою встановлено, що одиничне квадратичне відхилення гарантує 68% впевненості, що виплати не вийдуть за межі тарифу, подвійне середнє квадратич¬не відхилення підвищує цю впевненість до 95%, а потрійне - до 97,9%;

•S розрахунок навантаження, виходячи із витрат на ве¬дення страхової справи та планового прибутку - до тарифа-брутто у складі навантаження включають прибуток, оскільки страхування є також видом бізне¬су й підприємницької діяльності;

•S розрахунок тарифа-брутто - підсумовуємо всі елемен¬ти тарифу;

•/ визначення структури тарифа-брутто та питомої ваги кожного його елементу - для спрощення подальших розрахунків страхових тарифів встановлюється пито¬ма вага кожного з його елементів Наприклад, врахо¬вуючи вимогу встановлення величини страхових ре¬зервів не більш, як 50% від страхових платежів, тариф-брутто дорівнює тарифу-нетто, помноженому на 2. А якщо витрати на ведення страхової справи встановити на рівні 20% від тарифа-брутто і прибуток від собівар¬тості складатиме 4-6% (світовий досвід), то страховий тариф буде значно меншим.

Зазначений порядок розрахунку страхового тарифу засто-совують при оцінці технічних ризиків, наприклад, ризиків, пов'язаних із нещасним випадком, вантажем чи іншими вірогідними подіями.

Для оцінки інвестиційного ризику застосовуються статис¬тичні методи з використанням доходності проекту або діяльності підприємства.

15.Маркетинг у страхуванні.

Особливе місце в діяльності страхової компанії відводиться маркетингу — методу дослідження страхового ринку і впливу на нього з метою отримання компанією якомога більшого прибутку.

Слово «маркетинг» походить від англійського «Market getting» — завоювання (захоплення, досягнення) ринку. Уперше застосували його американські фермери в 30-х роках XX ст. Офіційно термін «маркетинг» уперше запровадила Національна асоціація викла¬дачів економіки США (1935 p.). Згодом термін вживається дедалі ширше і на сьогодні є одним із домінуючих і найбільш уживаних в умовах ринкової економіки.

У страхуванні термін «маркетинг» стали вживати з початку 60-х років.

Межі його використання досить широкі, проте найповніше розкриває його таке тлумачення:

Маркетинг у страхуванні — це комплекс заходів, спрямова¬них на формування й постійне вдосконалення діяльності стра-ховика, а саме: а) розробка конкурентоспроможних страхових продуктів (послуг) для конкретних категорій споживачів (стра-хувальників); б) упровадження раціональних форм реалізації цих продуктів за належного сервісу та реклами; в) збір і аналіз інформації щодо ефективності діяльності страховика.