Страхування в економічній системі суспільства

Ризик-менеджмент як система охоплює три послідовні етапи:

1) аналіз ризику;

2) контроль за ризиком;

3) фінансування ризику.

Кожний із цих етапів передбачає здійснення багатьох різно-манітних заходів організаційно-фінансового характеру.

Аналіз ризику є комплексним етапом, протягом якого перед-бачається:

• діагностика, або ідентифікація, ризиків — кваліфікація;

• оцінювання ризиків кількісними методами — квантифікація;

• визначення послідовності подальших дій на підставі загаль-ної оцінки ризику в даній конкретній ситуації.

Початковим кроком на етапі аналізу ризику є вивчення ситуа¬ції з погляду можливості та причин його появи в суб'єкта госпо-дарювання — носія ризику. На появу ризиків впливають різні

причини, які умовно можна поділити на зовнішні та внут¬рішні. Зовнішні причини, як правило, виводяться з умов довкілля, розташування господарського суб'єкта на певній території, стану попереджувальної інфраструктури. Суб'єкт не має значного впливу на зовнішні причини. Внутрішні причини — це стан та вид належного суб'єктові майна, характер технології виробницт¬ва чи іншої діяльності, а також стан засобів безпеки (попере¬дження ризиків), що їх він має у своєму розпорядженні.

Кількісно оцінюють ризики за допомогою акту орних розра-хунків, виконання яких потребує достатньої статистичної та ма-тематичної бази. Кількісна оцінка ризиків відбиває ступінь їх економічної загрози.

Підсумки аналізу якісних і кількісних характеристик ризиків є підставою для визначення стратегії антиризикованої діяльності в майбутньому, тобто подальших дій, які зводяться до встановлен¬ня контролю над ризиками або фінансування потреб, що виникли внаслідок прояву ризиків.

Черговий етап процесу менеджменту — контроль над ризи¬ками, який має на меті повне або часткове їх усунення.

Контроль над ризиками здійснюється різними способами:

• уникненням ризику;• зменшенням (мінімізацією) ризику;

• обмеженням (локалізацією) ризику;

• розсіюванням (поділом) ризику.

Уникнення ризику є найефективнішим і водночас найважчим для виконання методом. Уникнення означає фактичне ухилення від ризикованої діяльності (способу буття). Безумовно, про уник¬нення може йтися лише за наявності альтернативних вирішень, які є менш ризикованими.

З метою обмеження наслідків ризику його можна поділити. Поділ ризику як форма контролю полягає в тому, що господарські суб'єкти можуть обмінятися пакетами акцій, віддавши, таким чином, частину власного ризику і взявши частину чужого. Такі операції відомі як опе¬рації з диверсифікації портфеля активів господарського суб'єкта.