Страхування в економічній системі суспільства

9. Страхування вантажів та багажу (вантажобагажу).

10. Страхування від вогневих ризиків та ризиків стихійних явищ.

11. Страхування майна (іншого, ніж передбачено пунктами 5—9).

12. Страхування цивільної відповідальності власників наземно-го транспорту (включаючи відповідальність перевізника).

13. Страхування відповідальності власників повітряного транс-порту (включаючи відповідальність перевізника).

14. Страхування відповідальності власників водного транспор-ту (включаючи відповідальність перевізника).

15. Страхування відповідальності перед третіми особами (ін-шої, ніж передбачена пунктами 12—14).

16. Страхування кредитів (у тому числі відповідальності пози-чальника за непогашення кредиту).

17. Страхування інвестицій.18. Страхування фінансових ризиків.

19. Страхування судових витрат.

20. Страхування виданих гарантій (порук) та прийнятих гарантій.

21. Страхування медичних витрат.

22. Інші види добровільного страхування.

Безперечна перевага такої класифікації полягає в тому, що во¬на значною мірою наближена до загальноєвропейських стандар-тів. Це сприяє взаєморозумінню між вітчизняними та іноземними страховими компаніями, що з огляду на інтернаціональний хара¬ктер страхового бізнесу є дуже позитивним.

44.Інвестиційна політика страховика.

Світовий досвід показує, що страховики є важливим джерелом інвестиційного капіталу. По-перше, це пов'язано з інверсією ци-клу (оскільки отримання страхової премії передує наданню стра¬хової послуги), а по-друге, із розподілом ризику в часі. Тому страховик протягом часу дії договору страхування тимчасово розпоряджається коштами страхувальника, які акумульовані у страхові резерви.

Крім коштів страхових резервів, страховик має у своєму роз-порядженні власні кошти у вигляді вкладів засновників, а також спеціальних фондів, які сформовані за рахунок прибутку та суми нерозподіленого прибутку.

Тому кошти страховика, які перебувають у його розпоря¬дженні, є сукупністю ресурсів, за рахунок яких він (страховик) виконує свої зобов'язання при настанні страхового випадку та забезпечує нормальне функціонування компанії. Ці кошти пред¬ставлені, по-перше, надходженнями страхових премій, по-друге,

власними коштами, які можуть використовуватися протягом кількох років. З огляду на це при інвестуванні таких коштів необхідно вра¬ховувати їх структуру, а також оптимальний термін інвестування. Потрібно виходити з того, що резерви є коштами страхувальни¬ків і в разі настання страхового випадку мають своєчасно повер¬татися їм у вигляді страхового відшкодування, яке може бути й більшим порівняно з внесками за надання страхової послуги. Ак¬тиви страхової компанії мають бути розміщені з урахуванням безпечності, прибутковості, ліквідності, диверсифікованості. За¬значимо, що це й є основні вимоги до управління активами.

Безпечність вкладень активів страхової компанії свідчить про мінімальний інвестиційний ризик, вона може досягатися шляхом диверсифікованості коштів.