Іспит з курсу Теорія грошей 2

Зміст цієї теорії виражено широко відомою формулою Л.Пігу, або кембриджським рівнянням

Md = KPY, (2.2)

Md — попит на наявні касові залишки, або реальна

потреба у грошах;К — кембриджський коефіцієнт, що показує, яка частина фінансових активів зберігається у вигляді грошей;

Р — ціна продукції (товарів і послуг), що реалізується;

Y — обсяг виробництва у фізичному вираженні.

20. ГРОШОВИЙ МУЛЬТИПЛІКАТОР. ЧИННИКИ ЯКІ ВИКЛИКАЮТЬ ЗМІНИ СКЛАДОВИХ ГРОШОВОГО МУЛЬТИПЛІКАТОРА.

Оскільки зміна маси грошей в обороті відчутно впливає на основні економічні процеси, важливо усвідомити сам механізм такої зміни - збільшення чи зменшення маси грошей в обороті.

Комерційні банки беруть участь у створенні тільки безготівкових грошей, а тому впливають безпосередньо на безготівковий компонент грошової маси, а через нього - на весь обсяг маси грошей в обороті. Механізм створення грошей комерційними банками дещо складніший, ніж механізм емісії НБУ, і полягає у грошово-кредитній мультиплікації їх вільних резервів та депозитних вкладів.

Грошово-кредитний мультиплікатор - це процес створення нових банківських депозитів при кредитуванні банками клієнтури на основі додаткових резервів, що надійшли в банк ззовні.

Вільний резерв - це сукупність грошових коштів комерційного банку, які в даний момент є в розпорядженні банку і можуть бути використані ним для активних операцій.

Крім вільного, існує загальний банківський резерв, що являє собою всю суму грошових коштів, які є в даний момент у розпорядженні банку і не використані для активних операцій. Частину загального резерву банки повинні зберігати в грошовій формі і не використовувати для поточних потреб. Ця частина називається обов'язковим резервом. Обсяг його визначається на, підставі норм обов'язкового резервування, які встановлюються НБУ у відсотках до суми банківських пасивів. Різниця між загальним і обов'язковим резервами становить вільний резерв банку.

За економічним змістом формування вільного резерву (Рв) можна подати так:

Рв=К + ЗК  МБК – ВСФ – Ао – Ор, де К - капітал банку; ЗК - залучені банком кошти в депозити; МБК - сальдо заборгованості банку по міжбанківському кредиту, включаючи і кредити НБУ; ВСФ - відрахування до централізованого страхового фонду; А0 - вкладення банку в активні операції, не повернуті на даний момент; Ор - обов'язковий резерв.

Рівень грошово-кредитної мультиплікації (коефіцієнт мультиплікатора m) залежить від норми обов'язкового резервування (r) і визначається за формулою m = 1/r Приріст грошової маси (AM) унаслідок грошово-кредитного мультиплікатора може бути виражений формулою М = *1/r, де  - початковий приріст резервів, що спричинив процес мультиплікації. Проте фактичний коефіцієнт мультиплікації може істотно відхилятися від розрахункового, бо на процес мультиплікації можуть впливати й інші чинники. Наприклад, використання клієнтами банків позичених коштів для готівкових платежів перериває процес мультиплікації і знижує його рівень. Такий же вплив має зниження попиту на позички та зростання позичкового процента. В обох цих випадках знизиться обсяг надання банками позичок, уповільняться розрахунки між їх клієнтами, внаслідок чого зменшиться формування у них депозитних вкладів.

Водночас чимало чинників прискорює процес мультиплікації. Грошово-кредитний мультиплікатор може "спрацювати" не тільки при додатковому введенні грошей у банківський оборот центральним банком через кредитну емісію. Такого самого ефекту буде досягнуто, якщо резерви одного з банків зростуть завдяки надходженню готівки на рахунок клієнта, або ж якщо певний банк збільшить свої резерви шляхом продажу частини активів на міжбанківському ринку, у тому числі і НБУ, наприклад цінних паперів.