Іспит з курсу Теорія грошей 2

Подібна трансформація відбувається і в реалізації кре¬дитних грошей. Перетворившись на провідну грошову фор¬му ринкового господарства, вони також почали виражати різнопорядкові та взаємопротилежні за змістом економічні відносини: застосовуватися у своїй головній якості — об¬слуговувати обіг капіталу і в додатковій — обіг товарів. При цьому, знаходячись в одному визначенні, кредитні гроші діалектично заперечують себе в іншому. Реалізу¬вавши себе в адекватній своєму змістові сфері обігу Г — Т — Г, вони, переходячи у сферу Т — Г — Т, також отри¬мують нову додаткову споживчу вартість. Одначе специ¬фіка останньої протилежна додатковій споживчій вартості простих грошей. В цьому випадку йдеться про додаткову функцію кредитних грошей, пов'язану з обслуговуванням не руху капіталу, а звичайного товарообігу, яка у принципі їм не притаманна.

З розвитком цих процесів подвоюється вартісна оцінка кредитних грошей. Вона виражається, з одного боку, як вартість звичайних грошей — їхня купівельна спромож¬ність, тобто як вартість певної маси товарів, що її можна на них придбати, а з іншого — як вартість грошового капіталу, вимірювана нормою відсотка, що отримується від його функціонального застосування.

Такою — дещо складною, але винятково важливою в теоретичному відношенні є загальна обгрунтованість специфіки кредитних грошей, суть якої слід збагнути. Без цього неможливо зрозуміти й наступне коло питань — розібратися в характеристиці конкретних функціональних -форм кредитних грошей.Найпростішою і воднораз найпоширенішою формою кредитних грошей є вексель — цінний папір, що виписується боржником (у ролі останнього може бути не лише приватна особа чи фірма, а й представницький орган держави, як-от скарбниця) і передається його кредиторові. Сам факт видачі векселя означає фактичну метаморфозу товару в грошову форму. Через вексель реалізується незадоволений попит на гроші як засіб платежу. Коли таких грошей не вистачає, їх замінює вексель. Особа (фізична чи юридична), що продала свої товари в кредит на підставі виданого їй векселя, має право отримати від покупця гроші лише після певного строку. Але якщо їй потрібні кошти раніше, вона може продати вексель, що знаходиться в її розпо¬рядженні, банкові. Така операція зветься обліком векселів, за здійснення її банк отримує обліковий відсоток. Замість обліку векселів їх власник може отримати у банка позику під заставу останніх.

У випадку, коли векселі продаються банкам, вони по¬трапляють у сферу грошового обігу і стають одним із різновидів банківських грошей (банкнотою) — загально¬визнаним ліквідним платіжним засобом. Особливістю цих грошей є те, що вони мають опертям видані в кредит реальні матеріальні цінності. Зазначимо й те, що найчас¬тіше векселі погашаються взаємним зарахуванням борго¬вих зобов'язань без готівкових грошей. Так вексельний обіг зменшує потребу в готівкових грошах і певною мірою розширює межі відтворювального процесу.

Крім векселів, у сучасній ринковій економіці широко застосовуються й інші форми кредитних грошей. Це — банкнота, суть якої було розглянуто в попередніх темах. З розвитком банківської системи з'явилися банківські чеки, які являють собою письмове розпорядження власника ра¬хунку (чекодавця) кредитній установі, що його обслуговує, сплатити певну суму грошей чекотримачеві. Це ж стосу¬ється кредитних карток, які для торговельної організації є гарантією відкриття покупцеві кредиту в банку. Специ¬фічною формою кредитних зобов'язань є облігації та акції, а також інші активи, що відповідно до своєї ліквідності широко використовуються у кредитних операціях.

Аналіз цих процесів засвідчує, отже, те, що з розвитком кредиту докорінно змінюється структура грошових відно¬син. Кредит спершу істотно обмежує, а потім і взагалі витісняє застосування звичайних грошей — грошей-това-ру. Водночас він зумовлює виникнення специфічних за¬собів обігу — спертих на боргові зобов'язання кредитних грошей. Утвердивши себе, кредит утверджує й власні засоби грошового обігу.

Кредитний характер таких грошей є гарантом того, що вони мають опертям реальні, наявні в суспільстві матеріальні цінності. За висловом Й. Шумпетера, кредит карбує гроші з майна. Водночас потрібно бачити і різницю між грошима, емісію яких здійснює Центральний банк, і грошима, що утворю¬ються комерційними банками. Випускаючи в обіг кредитні гроші, Центральний банк породжує вимоги до всіх суб'єктів економіки — домашніх господарств і підприємств, всього населення. У противагу цьому комерційні банки, здійсню¬ючи емісійний процес, породжують вимоги суб'єктів гос¬подарської діяльності самих до себе. В цьому полягає одна з переваг кредитних грошей, що утворюються комерцій¬ними банками, яка не завжди береться до уваги.

40. ЕТАПИ ГРОШОВОЇ РЕФОРМИ. МЕХАНІЗМ ПРОВЕДЕННЯ ГРОШОВОЇ РЕФОРМИ. НАСЛІДКИ РЕФОРМИ ТА ДІЇ УРЯДУ ЩОДО ПІДТРИМКИ СТАБІЛЬНОСТІ ГРИВНІ.

Можна виділити кілька етапів реформи:

- перший етап (січень - листопад 1992 p.), на якому в обіг було випущено купоно-карбованець і забезпечено його функціонування. На цьому етапі уряд України розпочав формувати власний емісійний механізм і одержав можливість самостійно забезпечувати потреби обороту в грошовій масі;