Іспит з курсу Теорія грошей 2
Нарешті, слід враховувати й те, що норма позичкового відсотка — об'єкт державного регулювання.
28. РІВНОВАЖНА ПРОЦЕНТНА СТАВКА. ВПЛИВ “ЕФЕКТУ ДОХОДУ” ТА “ЕФЕКТУ РІВНЯ ЦІН” НА РІВНОВАЖНУ ПРОЦЕНТНУ СТАВКУ.
Встановлення рівноваги на грошовому ринку:
Кейнс виділяв 3 ефекти що викликають порушенян рівноваги на грошовому ринку:
1. ефект доходу
зрост I => Md зрост => i* зрост
Отже, зміна доходу прямо впливає на % ставку.
2. ефект рівня цін
зрост P => Md/P зрост => i* зрост
3. зміна збільш Ms => і* зменш.
Цей ефект більш детально розглядажться у межах монетарної теорії. Був зроблений висновок щодо неоднозначності впливу грошової маси на % ставку.
Ефект зміни грошової маси розкладався на 4 складові:
1. ефект ліквідності - із зрост Ms => перенасичення ринку ліквідними коштами та зменш % ставки.
2. ефект доходу - зрост Ms => стимулює економіку і номінальні доходи => Md зрост, i зрост;
3. ефект рівня цін - зрост Ms, не підкріплене реальними потребами товарообороту може привести до інфляції: p зрост => i зрост
ефект сподіваної інфляції - діє в період зростання темпу приростів інфляції викликає зрост % ставки, припиняється коли темпи приросту інфляції =0.
29. ОСНОВНІ ЗАСАДИ ТЕОРІЇ “ПОРТФЕЛЬНОГО ВИБОРУ”. ФАКТОРИ, ЩО ВИЗНАЧАЮТЬ ПОПИТ НА АКТИВИ. ПРИЦИПИ ФОРМУВАННЯ ОПТИМАЛЬНОГО ПОРТФЕЛЯ ЗБЕРЕЖЕНЬ.
Можливість утворення і роз¬витку функціональних форм закладена в самій суті гро¬шей, природі їхніх функцій. Ця можливість обумовлена багатоплановістю грошових відносин, тим, що гроші ви¬конують, з одного боку, суспільну функцію загального вартісного еквівалента, а з іншого — є технічним апаратом, що обслуговує той чи інший аспект товарного обміну.
Функціональні форми — похідні від грошових функцій, їх логічне продовження. Вони виступають як форма без¬посереднього буття грошових функцій в умовах струк¬турно розвинених товарних відносин. Функціональні фор¬ми — найвищий ступінь у розвитку грошових відносин. Маючи істотні відмінності від попередніх структур, вони певною мірою зберігають і спадковість.
Як складові ланки і водночас як окремішні елементи грошової системи, функціональні форми грошей суттєві відносно одна до одної та несуттєві з позиції загальної системи. Вони розвиваються за законами всієї системи, але й підпорядковані власній логіці розвитку.
Маючи відносну самостійність, форми грошей, що роз¬глядаються, характеризуються власною сукупністю фун¬кціональних проявів. У цьому реалізується їхня суттєва відособленість, проявляється своєрідність «розподілу обо¬в'язків» у системі грошових відносин на найбільш зрілих етапах її розвитку.Функціональні форми грошей не автономні. Вони мо¬жуть отримати теоретичне вмотивування лише як струк¬турні ланки, складові елементи загальної системи грошо¬вих відносин. Вказані форми реалізуються лише на основі внутрішньої взаємодії як продовження субординації, при¬таманної грошовим функціям. У цьому виявляє себе генетична наступність у розвитку грошових відносин. Кожна функціональна форма грошей, взята окремо, виразити всю сукупність грошових відносин неспроможна.