Іспит з курсу Теорія грошей 2

Функціональний аналіз кредиту містить два відносно автономні блоки питань. Це, по-перше, розгляд впливу кредиту на еволюцію макроекономічних процесів, по-друге, визначення його ролі в розвитку окремішніх господарських механізмів або на рівні мікроекономіки. Обмеженість ба¬гатьох підручників з питань кредитних відносин полягає в тому, що представлений в них аналіз функцій кредиту зводиться, як правило, до характеристики лише другого блоку питань. А тим часом, з огляду на загальну теорію грошей, визначення системних зрушень в економіці, що відбуваються під впливом кредиту, є однією з ключових проблем його функціонального аналізу.

Вплив кредиту на перебіг макроекономічних процесів

1. Капіталізація всієї системи економічних відносин.

Як згадувалося вище, кредитні відносини зародилися ще на ранніх етапах простого товарного виробництва. Однак у зрілій формі вони набули всебічного розвитку лише за умов капіталізму. Існує взаємний зв'язок між капіталіза¬цією товарного виробництва і розвитком кредиту. Специ¬фічною особливістю такого виробництва є те, що воно сперте на підприємницький кредит. Останній є не лише результатом, а й умовою капіталізації всієї системи то¬варних відносин.

У вирішенні завдань такої трансформації особлива роль належить банкам. Засновані на початку XVII ст. (один із перших у Європі Амстердамський банк — 1609 p., Гам¬бурзький— 1619 p.).

Одначе перегодом економічна роль банківських установ докорінно змінилася. Перетворюючи вільні грошові кошти на позичковий капітал, що чимраз більше спрямовувавсь у сферу виробничої діяльності й підприємництва, банки почали формувати підґрунтя якісної перебудови і системи кредитних відносин. Притаманний докапіталістичній еко¬номіці «споживчий» (лихварський) кредит почав транс¬формуватись у кредит підприємницький, що розглядається економічною теорією як специфічна форма капіталістич¬ного кредиту. Здійснення саме такого кредиту стало ви¬значальною функцією банків. Йдеться про органічне по¬єднання кредиту з виробництвом, комерцією, іншими сфе¬рами підприємництва, що забезпечує на ділі реалізацію принципу «гроші роблять гроші», їх самозростання, а звід¬си — реальний розвиток капіталізації економічних проце¬сів. Реалізація останнього поза системою банківського кре¬дитування неможлива. В результаті кредитні відносини почали пронизувати всі пори економіки, надаючи їм функціональних ознак, притаманних капіталістичним методам Господарювання.З огляду на це докорінно змінилася і економічна думка S приводу функціональної ролі банківських установ. «Бан¬ківська система,— посилаючись на слова одного зі своїх попередників, писав у III т. „Капіталу" К.Маркс,— най¬більш витончене й досконале творіння, до якого взагалі приводить капіталістичний спосіб виробництва». За сло¬вами Й.Шумпетера, лише банкір, виступаючи від імені всього народного господарства і видаючи відповідні повно¬важення підприємцеві, уможливлює здійснення нових ком¬бінацій, що забезпечують економічний розвиток. Він — ефор2 ринкового господарства.

2. Другим напрямком, що органічно випливає з попе¬реднього, є дія кредиту на перетворення грошей у ка¬пітал і, отже, капіталізацію всієї системи грошових відносин. Докладно це питання розглядається в наступ¬ному параграфі теми.

3. Трансформація на базі кредиту лихварського ка¬піталу в позичковий та перетворення останнього в су¬спільний капітал. Зміст цього процесу розглядався вище. Тут же відзначимо, що однією з якісних ознак позичкового капіталу, на що раніше не зверталося уваги, є те, що він реалізує себе не як певна сума індивідуальних капіталів, а як цілісна система, як суспільний капітал. Кожний окре¬мий капітал реалізувати себе індивідуально не може: він функціонує як відокремлена частка цілісної системи су¬спільного капіталу. Отже, на фундаменті грошово-кредитних відносин індивідуальні капітали об'єднуються в органічно цілісну систему, що діє в тому чи тому суспільстві.

3 опертям на ці саме процеси формується і цілісна система суспільного багатства. Багатство окремих осіб реалізує себе як частка загального багатства суспільства.

2 Ефор— колегія вищих речників у давній Спарті, обов'язком якої ібуло здійснення керівництва всією системою політичного життя країни.

4. Кредит є підмурівком формування акціонерної (кор¬поративної) форми власності, яка в процесі розвитку капіталістичної системи економічних відносин перетворю¬ється на провідну, найпрогресивнішу форму власності.