Іспит з курсу Теорія грошей 2

Отже, якщо розглядати функціональний вплив кредиту на розвиток макроекономічних процесів, то можна дійти висновку, що головним у цьому є капіталізація всієї систе¬ми економічних відносин суспільства і відповідна транс¬формація їх головних системоутворювальних ланок — гро¬шей, капіталу, власності.

Згідно з цим надається можливість внесення необхід¬них уточнень у періодизацію економічного розвитку. Йдеться про виділення трьох етапів і, отже, трьох типів у розвитку господарської структури суспільства. Це на¬туральне господарство, грошове і кредитно-грошове гос¬подарство. Суть і специфіка останнього полягають не лише в тому, що система грошових відносин доповню¬ється відносинами кредитними. Важливо взяти до уваги, що на цьому етапі докорінних якісних змін (це буде показано наприкінці теми) зазнає й сама система гро¬шових відносин.

Зазначимо й те, що соціалізм, власне, безгрошове та безкредитне господарство. Розвиток як суто грошових, так і кредитних відносин передбачає розмаїття форм власності та атомізацію суб'єктів ринку. Панівне стано¬вище єдиної державної власності позбавило суспільство необхідних економічних передумов функціонування та розвитку реального кредиту. Не можна надавати кредит самому собі. У цьому відношенні в умовах соціалізму зберігалися не реальні, а суто формальні грошові та кредитні відносини.

48. ХАРАКТЕРИСТИКА ОСНОВНИХ ВИДІВ ГРОШОВИХ РЕФОРМ.

Серед комплексу заходів щодо оздоровлення і впорядкування грошового обороту особливе місце займають грошові реформи. Вони являють собою повну чи часткову перебудову грошової системи, яку проводить держава з метою оздоровлення грошей, чи поліпшення механізму регулювання грошового обороту стосовно нових соціально-економічних умов, чи одне і друге водночас.

За глибиною реформаційних заходів можна виділити структурні або повні грошові реформи та реформи часткового типу.

Структурні (повні) грошові реформи 1 проводилися при переході від біметалізму до золотого монометалізму, від останнього до системи паперовогрошового чи кредитного обігу. В усіх цих випадках потрібно не тільки замінити один вид грошей на інший, а й здійснити істотні структурні зміни в економіці, в державних фінансах, банківській і валютній системах тощо. Такі структурні зміни диктуються особливостями нових грошей, що запроваджуються в обіг, і повинні забезпечити передумови для їх успішного функціонування.Такий же характер мають грошові реформи, що проводяться при створенні нових держав, які виникають при розпаді колоніальних імперій чи надвеликих держав, як, наприклад, СРСР. У цих випадках потрібно не тільки створити нові гроші і систему їх обороту, а й відповідним чином реструктуризувати економіку нової країни, щоб вона могла забезпечити самостійне функціонування нової грошової системи. Реформи часткового типу торкаються тільки самої організації грошового обороту і зводяться до зміни окремих елементів грошової системи. Сама база грошової системи та структура економіки і грошово-кредитних відносин залишаються незмінними. За таких реформ найчастіше змінюється масштаб цін, вид та номінал грошових знаків, механізм емісії грошей тощо. У сучасних умовах, коли в усіх країнах запроваджені неповноцінні гроші, що мають здатність до швидкого знецінення, реформи часткового типу проводяться досить часто, є найбільш типовими у світовій практиці.

Ці реформи, у свою чергу, можна класифікувати за повнотою здійснюваних змін у грошовій системі. Це формальні реформи, за яких купюри одного зразка замінюються на купюри іншого зразка, а масштаб цін не змінюється; деномінаційні реформи, за яких також здійснюється деномінація грошей у бік збільшення грошової одиниці (масштабу цін).

Деномінаційні реформи проводять шляхом обміну старих купюр на нові та перерахування всіх грошових показників, за певним співвідношенням, внаслідок чого маса грошей в обігу відповідно зменшується, а грошова одиниця збільшується.

За характером обміну старих грошей на нові виділяють неконфіскаційні і конфіскаційні грошові реформи. За неконфіскаційних реформ за єдиним співвідношенням обміну грошей здійснюється уцінка запасу грошей, доходів і цін для всіх економічних суб'єктів однаково, тобто незалежно від поданих до обміну запасів старих грошей чи інших критеріїв . Так була проведена грошова реформа в Україні у вересні 1996 р.

За конфіскаційнихреформ співвідношення обміну грошей диференціюється залежно: від величини поданого до обміну запасу старих грошей (чим вона більша, тим менше співвідношення обміну, чи встановлюється ліміт на обмін банкнот); від форми зберігання запасу старих грошей ; від форми власності власника грошей . До цього типу реформ належить і так звана нуліфікація, коли старі грошові знаки оголошуються не дійсними і вилучаються з обороту, а замість них випускаються нові гроші.