Іспит з курсу Теорія грошей 2

Розрахунки із застосуванням платіжних доручень. Платіжне доручення - це письмово офор¬млене доручення клієнта банкові, що його обслуговує, на переказу¬вання визначеної суми коштів зі свого рахунка. Доручення приймаються банками до виконання протягом десяти календарних днів із дня виписки. Банк приймає від платника до виконання доручення тільки в ме¬жах коштів, наявних на його рахунку, за винятком доручень на перерахування до бюджету сум податків, зборів, інших обов'язкових платежів та внесків до державних цільових фондів, які приймаються банками без огляду на наявність коштів на рахунках підприємств.Як правило, доручення застосовуються в розрахунках за плате¬жами товарного й нетоварного характеру.

Розрахунки гарантованими дорученнями. Коли одержувач коштів не має рахунка в банку або розрахунки платіжними дорученнями безпосередньо з одержувачем коштів не¬можливі, підприємство може здійснювати переказування коштів га¬рантованими платіжними дорученнями через підприємства зв'язку. За допомогою гарантованих доручень підприємство може здійс¬нювати переказування коштів:

- на ім'я окремих громадян - коштів, що належать їм особисто;

- підприємствам

Підприємство-платник здійснює переказування коштів через відділення зв'язку поданням гарантованого банком доручення, що в ньому вказується конкретне підприємство зв'язку, з рахунка якого сплачуватиметься переказ. До всіх примірників доручення додається належно оформлений список одержувачів переказів із зазначенням, на які цілі перекази призначено, та заповнені бланки переказів. Розрахунки із застосуванням платіжних вимог-доручень. Платіжна вимога-доручення – це комбінований розрахунковий документ, який складається з двох частин:верхня - вимога постачальника безпосередньо до покупця сплатити вартість поставленої йому за договором продукції (виконаних робіт, наданих послуг);

нижня - доручення платника своєму банкові переказати з його рахунка суму, проставлену в рядку «сума до оплати».

Вимога-доручення складається за встановленою формою, за¬повнюється одержувачем коштів та надсилається безпосередньо платнику. Доставку вимог-доручень до платника може здійснювати банк одержувача через банк платника. Платіжні вимоги-доручення приймаються банками протягом двадцяти календарних днів із дня виписки. Банк приймає до оплати вимогу-доручення в сумі, яка може бути оплачена наявними на рахунку платника коштами.

Порядок здійснення розрахунків чеками. Чеки застосовуються для здійснення розрахунків у безготівковій формі між юридичними особами, а також між фізичними та юриди¬чними особами з метою скорочення розрахунків готівкою за отри¬мані товари, виконані роботи та надані послуги.

Розрахунковий чек - це документ, що містить письмове розпо¬рядження власника рахунка (чекодавця) банкові (банкові-емітенту), котрий веде його рахунок, сплатити чекодержателю зазначену в че¬ку суму коштів.

Чекодавець - юридична або фізична особа, яка здійснює платіж за допомогою чека та підписує його.

Чекодержатель - підприємство, яке є отримувачем коштів на чек.

Банк-емітент - банк, що видає чекову книжку (розрахунковий чек) підприємству або фізичній особі.

Чек із чекової книжки пред'являється до оплати в банк чекодержателем протягом десяти календарних днів. Чек приймається чекодержателем в оплату безпосередньо від че¬кодавця, на ім'я якого виписаний документ, що підтверджує отри¬мання ним товарів, виконаних робіт та наданих послуг.

Розрахунки акредитивами. Акредитив - це форма розрахунків, за якої банк-емітент з дору¬чення свого клієнта (заявника акредитива) зобов'язаний:

- виконати платіж третій особі (бенефіціару) за поставлені товари, виконані роботи та надані послуги;