Іспит з курсу Теорія грошей 2

Згідно теорії грошей меркантелістів, джерелом багатства для суспільства є зовнішня торгівля, активне сальдо якої забезпечує надходження дорогоцінних металів в казну. Це знайшло своє відображення в політиці держави. Наприклад, В Англії заборонявся вивіз золота і срібла з країни, і тому для іноземців продаж товарів на внутрішньому ринку пов’язан із забороною вивозу отриманих грошей від торгівлі і придбанням англійських товарів.

Томас Мен (Англ) Антуан Монкретьєн (Фр) - пізній металізм (16-17 ст), в зв’язку з розвитком теорії вцілому, стало зрозумілим абсолютизація золота як основної форми багатства і це призводить до перегліду поглядів на використання золота в ряді країн. Було дозволено вивозити золото, але з такою умовою, що сума ввезеного має бути більша, ніж вивезеного.Тобто, проводилая політика протекціонізму. В своїх поглядах меркантелісти не пояснювали сутність вартості грошей, а визначали її як природну якість золота та срібла.

Основний удар по теорії меркантелістів був нанесений в результаті розвитку промисловості.

Першим висловив припущення щодо залежності рівня цін від кількості золота французський філософ Жан Боден. У своєму тарктаті (1658 р) він проаналізував причини різкого збільшення цін у країнах Західної Європи і головну причину бачив у великій кількості золота, тобто він провів взаємозв”язок між рівнем цін і кількістю благородних металів.7. ЗАРОДЖЕННЯ КІЛЬКІСНОЇ ТЕОРІЇ ГРОШЕЙ В РОБОТАХ Ж.БОДЕНА, ДЖ.ЛОККА, Д.ЮМА.

Назву кількісна теорія дістала тому, що її основоположники пояснювали вплив грошей на економічні процеси виключно кількісними чинниками, насамперед зміною маси грошей в обороті. Визначальною ознакою кількісної теорії є положення про те, що вартість грошей і рівень товарних цін визначаються змінами кількості грошей: чим більше їх в обороті, тим ціни вищі, а вартість грошей нижча, і навпаки. Впливаючи на ціни товарів і послуг, кількість грошей впливає і на всі інші економічні процеси: зростання номінального обсягу ВВП, національного доходу, платоспроможного попиту та ін.

Першим, хто висунув ідею про залежність рівня цін від кількості благородних металів, був французький економіст Ж. Боден. У своєму трактаті він дійшов висновку, що високі ціни хоч і зумовлюються багатьма причинами, проте основною серед них є збільшення кількості золота й срібла. Інші економісти XVI-XVII ст. (Б. Даванзатті, Дж. Монтаріні, Д. Локк), розробляючи цю ідею Ж. Бодена, поступово перетворили її у прямолінійний і механічний варіант кількісної теорії, що обмежувався двома їх висхідними постулатами: причиною зростання цін є зростання маси грошей в обороті, а міра зростання цін визначається мірою зростання маси грошей.

Важливий внесок у кількісну теорію зробив англійський економіст Дж. Локк. Він вважав, що вирішальним чинником, який регулює і визначає вартість грошей, є їх кількість. Цей висновок Дж. Локка був використаний ідеологами промислової буржуазії, що почала розвиватися, для критики меркантилізму. Вони протиставляли прибічникам останнього твердження, що нагромадження золота й срібла не може зробити націю багатшою, тому що результатом такого нагромадження буде знецінення дорогоцінних металів і зростання товарних цін. На їхню думку, справжнє багатство нації пов'язане не з мертвими запасами золота й срібла, а зі створенням мануфактур, використанням у них живої праці.

У період становлення капіталістичних відносин основні ідеї кількісної теорії найчіткіше сформулював та поглибив англійський економіст Д.Юм. У своїй праці він висунув і обґрунтував принцип, який у сучасній літературі називається "постулатом однорідності": подвоєння кількості грошей призво-

дить до подвоєння абсолютного рівня всіх цін, виражених у грошах, але не зачіпає відносних мінових співвідношень окремих товарів. Своїм "постулатом однорідності" Д. Юм дав поштовх до формування концепцій "нейтральності грошей".

Своїм дослідженням кількісної теорії Д. Юм зробив важливий внесок також у розвиток наукового уявлення про вартість грошей. Він висунув і обґрунтував ідею про представницький характер вартості грошей, згідно з якою:

* гроші вступають в обіг без власної вартості, а набувають її в обігу внаслідок обміну певної маси грошей на певну масу товарів;

* сформована в обігу вартість грошей визначається вартістю товарів, що реалізовані, є суто умовною, а величина її залежить від кількості грошей в обігу: чим вона більша, тим менша маса товарної вартості буде припадати на одну грошову одиницю.