Іспит з курсу Теорія грошей 2

Низький стан довіри до банків, банківська паніка теж негативно впливають на процес мультиплікативного збільшення депозитів, бо спричиняють вилучення грошей з депозитів чи стримують їх зростання. Збільшення готівкової складової грошової маси не компенсує втрат депозитної складової, оскільки через мультиплікативний ефект вони значно перевищують суми готівкових вилучень.

Зміну пропозиції грошей через коливання коефіцієнта мультиплікації можуть викликати й інші чинники, зокрема сезонні зростання потреби населення в готівці, що призводить до зменшення поточних депозитів і зниження процесу мультиплікації, а отже - зменшення пропозиції грошей. У цьому ж напрямі діє збільшення банками надлишкових резервів напередодні сезонного чи будь-якого іншого очікуваного зростання відпливу вкладів для забезпечення своєї ліквідності.

Аналіз факторів впливу на пропозицію грошей свідчить, що остаточний обсяг пропозиції грошей формується зусиллями чотирьох груп суб'єктів: центрального банку, комерційних банків, а також банківських вкладників та позичальників. Це робить управління пропозицією грошей досить складним завданням.

25. ВПЛИВ НА ПРОПОЗИЦІЮ ГРОШЕЙ ЗМІНИ ОБЛІКОВОЇ СТАВКИ.Поряд із здійсненням операцій на відкритому ринку та управлінням рівнем обов'язкових резервів, ви¬нятково важливим інструментом монетарної політики є регулювання облікової ставки відсотка, яка формується на базі надання центральними банками позичок кредитним банкам. Такий кредит надається банкам, що зіткнулися з тимчасовими фінансовими труднощами. Плата за вказані кредити виступає у формі облікової ставки відсотка.

Регулювання облікової ставки відсотка використовуєть¬ся як засіб неадміністративного впливу на масу грошей, що знаходиться в обігу. Коли комерційний банк бере в Центральному банку позику, він виписує на себе боргове зобов'язання, яке за чинною практикою гарантується не резервною позицією своїх активів, а державними цінними паперами, що зна¬ходяться в його розпорядженні. Внаслідок цього отримана позика повністю використовується як надлишковий резерв. Це надає банкові-боржникові можливість відкривати до¬даткові кредитні рахунки населенню та юридичним суб'¬єктам у повному обсязі без відповідного забезпечення резервної позиції.

Що ж до облікової ставки, то вона в такім разі відіграє опосереднену функцію — визначає вартість отриманих у такий спосіб комерційним банком надлишкових резервів (кредитів Центрального банку). Якщо облікова ставка від¬сотка знижується, то в комерційного банка виникає заці¬кавленість в отриманні додаткових сум таких кредитів, і навпаки. Відповідно через зміну облікової ставки збіль¬шується або зменшується на грошовому ринку пропозиція кредитних ресурсів. Важливо брати до уваги й те, що з урахуванням змін у позиції надлишкового резерву вказана динаміка реалізується через механізм кредитного мультиплікатора.

Практикою грошової політики доведено, що зміни об¬лікової ставки, як і банківської норми обов'язкового ре¬зерву, здійснюються відповідно до розвитку окремих фаз економічного циклу. Вона підвищується в періоди еконо¬мічного росту і лишається, як правило, незмінною в періоди депресії та спаду. Тому виникає проблема «запізнень» у здійсненні необхідних корекцій облікової ставки. Це по¬яснюється недостатньою виразністю початкових етапів фаз економічного циклу та іншими об'єктивними й суб'єктив¬ними чинниками. У деяких країнах вдаються до механізму автоматичної корекції облікової ставки стосовно вексель¬ного курсу на цінні папери скарбниці.

26. РІВНОВАГА НА ГРОШОВОМУ РИНКУ ТА ФАКТОРИ, ЩО СПРИЧИНЯЮТЬ ЇЇ ПОРУШЕННЯ.

Поряд із формуванням відносної вартості та ціни грошей принципово важливою функцією грошового ринку є забезпечення рівноваги між їх попитом і пропо¬зицією, формування ситуації, за якої Md = Ms. Часто нестабільність грошової системи пов'язується з надмір¬ністю емісії грошей, яка породжує їх знецінення. За зміс¬том ця констатація відповідає дійсності, але вона зачіпає лишень поверхові аспекти цієї проблеми, вказує не на причини дестабілізаційних процесів, а на їхні наслідки.

А от криза у функціонуванні грошової системи по¬роджується не інфляцією як такою. Інфляція не є пер¬шопричиною. Дестабілізація грошової системи і звідси - розвиток інфляційних процесів починається з порушення рівноваги на монетарному ринку, рівноваги між попитом і пропозицією грошей. Не існує і не може існувати надмірності емісії грошей взагалі. Надмірність грошової емісії як економічне явище може розглядатися лише відносно попиту грошей. Мається на увазі ситуація Ms > Md. За відсутності такого порівняння будь-які твердження щодо перенасиченості грошової маси позбавлені необхідної аргументації. Можна змоделювати ситуацію, за якої надмірність гро¬шей в обігу виникає при абсолютному скороченні Ms, і водночас вона може не виникнути в ситуації, коли зрос¬тання Ms не випереджає зростання Md. У цьому контексті слід враховувати і те, що деструк¬тивною для економіки в цілому, в т.ч. і для грошової системи, є не лише надмірність грошової емісії, а й її нестача, незадоволення грошового попиту. В теорії грошей опрацьовано декілька теоретичних мо¬делей встановлення рівноваги на монетарному ринку. Йдеться про визначення рівноваги Ms = Md в одному випадку як функції номінальної норми відсотка, в іншо¬му — як функції від динаміки цін. Легко зрозуміти, що в першому випадку має місце кейнсіанський підхід до про¬блеми встановлення рівноваги на грошовому ринку, у дру¬гому — монетаристський.Встановлення рів¬новаги (точка Е) із врахуванням впливу на попит і про¬позицію грошей екзогенно заданої величини ставки від¬сотка. Це типово кейнсіанська модель грошового ринку, зміст якої було розглянуто вище. Слід звернути увагу на активну функцію норми відсотка, яка безпосередньо впли¬ває не лише на попит, а й на пропозицію грошей моне¬тарного ринку. Вертикальна крива пропозиції грошей (Ms2) базується на припущенні незмінності маси грошового обігу. Екзоген¬ним параметром є Ms2, а змінною величиною - лише величина попиту на гроші, динаміка якого відображається похилою Мd1. Їх перехрещення в точці Е2 визначає не лише момент встановлення рівноваги монетарного ринку, а й показник рівноважної норми відсотка (r1*), яка в да¬ному разі є не екзогенною заданою, а похідною величиною. Ця ситуація також розглядалася в попередньому пара¬графі, коли йшлося про специфіку реалізації механізму М>МV>НД, де г, виконуючи в економічному процесі пасивну роль, не впливає на співвідношення Ms та Md. Точкам ЕІ та Е2 відповіда¬ють дві величини — МІ та М2. їхній зміст зрозумілий. Вони визначають кількісні пара¬метри маси грошей в обігу, що забезпечують стан рівно¬ваги на монетарному ринку. Взаємна залежність Md і Ms від цінової динаміки. І в да¬ному разі у відповідності з монетаристським тлумачен¬ням MS розглядається як на¬перед задана величина. Вона за монетаристською концеп¬цією не залежить від цінової динаміки і тому представлена на графіку як пряма MSMS, що перпендикулярна осі абсцис. Пряма OMd характеризує пропорційну залежність попиту на гроші від Р. На графіку показано, що монетарний ринок знаходитиметься у стані рівноваги за умови, коли рівень цін досягає точки Р* — рівноважної ціни.