Регламентація роботи та ведення діловодства в сільській, селищній радах та їх виконавчих комітетах

якщо документи містять відомості, що зневажають честь і гідність громадян.

У разі відмови громадянинові у вчиненні певної нотаріальної дії необхідно в письмовій формі викласти самі причини відмови. У постанові про відмову вказують таке (дивись форму 4.14 Додатку):

дата винесення постанови;

прізвище, ініціали, займана посада посадової особи;

прізвище, ім'я, по батькові громадянина, який звернувся за вчиненням нотаріальної дії, місце його проживання або найменування і місце розташування юридичної особи;

про вчинення саме якої нотаріальної дії просила особа, що звернулася до посадової особи виконавчого комітету (короткий зміст прохання);мотиви, з яких відмовлено у вчиненні нотаріальної ДІЇ, з посиланням на чинне законодавство;

порядок і терміни оскарження відмови з посиланням на цивільне процесуальне законодавство.

Посадові особи виконавчих комітетів посвідчують заповіти і доручення за встановленою законодавством формою.

Відповідно до чинного законодавства обов'язковому посвідченню підлягають такі угоди:

заповіти (ст. 541 Цивільного кодексу);

доручення на укладання угод, що потребують нотаріальної форми, а також на вчинення дій щодо юридичних осіб, за винятком випадків, коли законом або спеціальними правилами дозволена інша форма доручення (ст. 65 Цивільного кодексу);

доручення, що видаються в порядку передоручення (ст. 68 Цивільного кодексу).

Заповіти і доручення, які посвідчують, виконуються не менш як у двох примірниках, один з яких залишається у виконавчому комітеті сільської, селищної ради. Для з'ясування дієздатності заповідача чи довірителя посадова особа виконавчого комітету вимагає документ, у якому вказано вік заповідача чи довірителя. Доручення від імені неповнолітніх, які не досягли 15 років, а також від імені громадян, визнаних у судовому порядку недієздатними, можуть вчиняти лише їх законні представниками - батьки, усиновителі чи опікуни (ст.ст. 14,16 Цивільного кодексу). Доручення від неповнолітніх віком від 15 до 18 років, а також від імені осіб, визнаних у судовому порядку обмежено дієздатними, можуть бути посвідчені лише за згодою батьків, усиновителів чи опікунів (ст.ст. 13,15 Цивільного кодексу). Справжність підпису батьків повинна бути засвідчена нотаріально або юридичною особою.

Під час вчинення нотаріальних дій посвідчуються доручення, складені від імені однієї або кількох осіб. Зразки заповнення відповідних доручень подано у формах 4.15-4.26 Додатку.

Посадова особа виконавчого комітету посвідчує заповіти дієздатних громадян, складені відповідно до вимог ст.ст. 541, 543 Цивільного кодексу і особисто подані ними посадовій особі виконавчого комітету. Посвідчення заповітів через представників, а також заповіту від імені кількох осіб не допускається.

Громадянин, на користь якого заповідається майно, не має права підписувати його за заповідача. Під час посвідчення заповіту від заповідача не вимагається подання доказів, які підтверджують його право на майно, що заповідається. Заповіт повинен бути складений так, щоб розпорядження заповідача не викликало непорозумінь чи суперечок після відкриття спадщини.

Посадова особа виконавчого комітету під час посвідчення заповіту зобов'язана роз'яснити заповідачеві зміст ст. 535 Цивільного кодексу, крім випадку, якщо предметом заповіту є лише вклад у кредитній установі.