Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків

4) картка клієнта, яка містить всі реквізити клієнта (форма власності, код ЄДРПОУ, номер рахунків, найменування і МФО банків, в яких вони відкритті та інше), анкетні дані директора, головного бухгалтера, а також реквізити засновників (акціонерів), і їх частка в статутному капіталі, дочірні підприємства, філії);

5) бізнес-план, який повинен містить відомості щодо цілей проекту, методів проведення операцій, а також: детальний опис товарів або послуг, що планується впровадити за допомогою кредиту; галузевий і ринковий прогнози (опис ринків, інших компаній, що пропонують аналогічні товари і послуги, державне регулювання у відповідній галузі, переваги і слабкі сторони конкурентів); план маркетингу (потреби споживачів, реклама, засоби просування товарів і послуг на ринок); план виробництва (потреба у виробничих потужностях і робочій силі, наявність устаткування, структура виробничого процесу, обсяги продукції); план менеджменту (структура організації, керівні органи, штат консультантів); фінансовий план (прогноз інвестиційного і операційного бюджетів, прогноз руху грошових коштів, перспективний баланс на наступні періоди).

Кредитна заявка разом із пакетом супровідних документів надходить до працівника відповідного кредитного підрозділу, який здійснює інтерв’ю з потенційним позичальником. Ця бесіда має велике значення для вирішення питання щодо позики: вона дозволяє не тільки з’ясувати окремі деталі кредитної заявки, але й скласти своєрідний психологічний портрет позичальника, оцінити професійну підготовленість керівництва фірми, ступінь його реалістичної оцінки стану та перспектив розвитку підприємства.

В ході співбесіди кредитний робітник концентрує свою увагу на базових, ключових для банку питаннях, які можуть бути розподілені по таких групах:1)загальні відомості про позичальника: форма власності та організаційна побудова підприємства; термін активності діяльності підприємства; основна продукція; відомості щодо власників підприємства; рівень досвіду та кваліфікації менеджерів; рівень доходності господарської діяльності; відомості щодо основних постачальників та споживачів продукції підприємства;

2)питання щодо самого кредиту: яку суму фірма планує отримати у позику; на що і як буде витрачена ця сума; чи вірно складено прогноз фінансових потреб; чи враховано термін служби активів, що фінансується за рахунок позики;

3)питання, пов’язані з погашенням кредиту: які вхідні грошові потоки отримує фірма в ході операційного циклу; які джерела надходження готівки фірма планує використати для погашення кредиту; чи є особи, які готові надати гарантію або поручительство, та який їх фінансовий стан;

4)питання щодо забезпечення кредиту: яке забезпечення може бути передано у заставу; відомості щодо власника забезпечення; де воно зберігається; чи знаходиться забезпечення під повним контролем позичальника; яка була зроблена оцінка майна, що пропонується в якості забезпечення; якими є витрати на зберігання забезпечення;

5)питання щодо зв’язків клієнта з іншими банками: з якими банками співпрацює клієнт; чи отримав він кредити від інших банків; чи є непогашені позики та який їх характер.

Аналізуючи кредитну заявку банк може здійснювати перевірки позичальника на місці. Відвідуючи клієнта, можна з’ясувати ті питання, що не обговорювалися під час інтерв’ю, оцінити рівень компетенції працівників, що очолюють бухгалтерські, фінансову і маркетингову служби, адміністративний апарат, скласти уявлення щодо стану майна клієнта.

На першому етапі кредитний робітник повинен прийняти дуже важливе рішення: продовжувати роботу з кредитною заявкою цього клієнта чи вже на цьому етапі відмовити у видачі кредиту. Якщо пропозиції клієнта не відповідають за якимись аспектами принципам політики та стратегії банку у сфері кредитних операцій, то кредитна заявка має бути відхилена. При цьому необхідно пояснити заявнику, з яких причин кредит не може бути наданий. Якщо ж за результатами співбесіди кредитний робітник приймає рішення щодо продовження роботи з клієнтом, він заповнює відповідний кредитний формуляр та передає його разом із кредитною заявкою та пакетом супровідних документів до підрозділу кредитного аналізу для оцінки кредитоспроможності позичальника.

На другому етапі процесу кредитування банк здійснює глибоке і детальне вивчення фінансового стану позичальника і оцінює його можливість і здатність повернути позику.