Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків

Приватних клієнтів кредитують за тими ж принципами, що й суб’єктів господарювання: на умовах цільової спрямованості, строковості, повернення, платності та забезпеченості.

З огляду на суб’єкт кредитування на роздрібному ринку - фізичну особу - висуваються особливі вимоги до позичальника, пакета документів для одержання кредиту та видів його забезпечення. Вони суттєво відрізняються від вимог до позичальників на оптовому ринку - юридичних осіб - і пов’язані з віком клієнта, станом його здоров’я, соціальною стабільністю (наявністю постійної роботи, сім'ї), загальним матеріальним становищем (рівнем доходів, наявністю майна), діловою репутацією.

На ринку склалися певні обмеження щодо кредитування фізичних осіб, спрямовані на зниження кредитних ризиків банків. Кредити не надають: нерезидентам; неплатоспроможним клієнтам із незадовільним фінансовим становищем; для погашення іншого кредиту чи заборгованості за кредитом; клієнтам - засновникам або керівникам підприємства, щодо яких є негативна інформація; за неспроможність клієнта надавати ліквідну заставу або інше забезпечення, що гарантувало б повернення кредиту і відсотків; клієнту, сукупний місячний дохід якого не забезпечує щомісячного повернення частки кредиту і сплати нарахованих відсотків; фізичним особам, які в період дії кредитного договору досягнуть пенсійного віку.Діють певні обмеження щодо суми позички фізичними особами: її максимальний розмір може встановлюватися у вигляді абсолютної суми, проценту від ринкової вартості забезпечення, проценту від вартості товарів, на оплату яких береться кредит. Позичку надають лише за наявності у клієнта прописки в місті, де розташована установа банку.

Пакет документів, який позичальник - фізична особа подає в банк для одержання кредиту, відрізняється від пакета документів юридичної особи. Документи фізичної особи підтверджують її соціальний статус, матеріальне становище і стан здоров’я (ідентифікаційний код; дані паспорта, трудової книжки, анкетні дані, довідка про доходи з місця роботи, копії декларації про доходи та свідоцтва про шлюб, довідка із психоневрологічного диспансеру), а не фінансовий стан підприємства, як на оптовому ринку.

Забезпеченість кредиту фізичної особи здебільшого слугує її власне майно та майнові права, тоді як на оптовому ринку - майно і майнові права юридичної особи. Однак на роздрібному ринку, як і на оптовому, як забезпечення може використовуватися гарантія та порука юридичних осіб, страхування фінансових ризиків. На роздрібному ринку діють різні види забезпечення застави (майнові права на депозити, нерухомість, автотранспорт, цінні папери, обладнання); заклад (ювелірних виробів, аудіо -, відеотехніки, побутової техніки тощо); порука та гарантії третіх осіб (фізичних і юридичних); страхування фінансових ризиків.

До забезпечення кредитів, які надаються фізичним особам, висуваються особливі вимоги:

1) якщо майно є спільною власністю або придбане подружнього життя, потрібна письмова згода одного із подружжя на передачу майна в заставу;

2) не приймається у заставу житло, де прописані неповнолітні особи, пенсіонери та інваліди;

3) не приймається у заставу житло, договір купівлі-продажу якого укладено менш як на три роки до отримання кредиту - з огляду на ймовірність його оскарження колишнім власником у судовому порядку в межах строку позикової давності;

4) майно, яке надається в заставу, підлягає обов’язковому страхуванню на користь банку, а договір застави - нотаріальному засвідченню.

Об’єктом кредитування фізичних осіб є товари або послуги для задоволення особистих потреб.

Процентна ставка за кредитами залежить від валюти, терміну позички, виду товару (якщо йдеться про придбання автомобіля - від марки авто).

З початку червня 2006 року в середньому по ринку ставки по гривневим кредитам для населення зросли на 1-1,5% річних, доларових - 0,2-0,5%. Цьому сприяє падіння ліквідності вітчизняних банків і ріст цін на валютні ресурси на європейських і американських біржах. Воно відбулось для двох видів кредитів - на купівлю автомобілів і житла. Також незначний ріст ціни кредитів відбувся на товари більшого риску - наприклад мобільні телефони, півтора роки тому фінансові установи фіксували ріст неповернення кредитів на придбання цих товарів. В середньому по ринку ставки на гривневі кредити зросли з 15,5% до 16,5-17% річних. Значно менше постраждали валютні кредити, їх вартість збільшилась з 11,5 до 11,7-12% річних. Більш всього виросли довгострокові кредити: на п'ять-сім років під купівлю автомобілів і 20-25 років - іпотечні. Головна причина цінових колебаній - дефіцит ресурсів. По даним НБУ об’єми наданих банками кредитів на 1 червня 2006 року більше розмірів залучених депозитів на 25,5 млрд. грн. Це говорить про те, що фінансові установи перестали працювати в основному за рахунок залучених коштів, як це було раніше, а стали "підчищати" свої капітали, активно вкладая їх в кредитні проекти. По даним НБУ, капітали фінансових установ с початку року зросли лише на 11,2%, їх кредитний портфель - на 19,1%. []