Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків

Капітал. Цей фактор означає, що потенційний позичальник повинен мати певну суму власного капіталу, яка буде використана в проекті, що кредитуватиметься. Інакше кажучи, позичальник мусить розділити кредитний ризик з банком. Для світової банківської практики характерно, що частка власного капіталу позичальника у фінансуванні проекту традиційно становить близько 30% від його вартості, 70% вартості проекту банк кредитує.

Умови. Згідно з цим фактором банкір мусить добре знати стан місцевої, регіональної і національної економіки, а також умови господарювання позичальника, здійснювати їх періодичний огляд і прогнозування.

Неоднакові економічні умови та прогнози для окремих галузей господарства свідчать про те, що критерії для надання позичок мають бути різними.

Застава. Надійне забезпечення кредиту у формі застави може подолати слабкість інших параметрів кредитної угоди. Однак банкіру необхідно звернутим увагу на якість застави, її юридичне оформлення, співвідношення між вартістю застави і позички, і як часто ця вартість змінюється.

Розрізняють такі види кредитного ризику, як кредитний ризик щодо позичальника, кредитний ризик щодо способу забезпечення позички, кредитний ризик щодо кредитної угоди.

Кредитний ризик щодо позичальника відображає міру (ступінь) того, що позичальник може не виконати своїх зобов’язань перед банком щодо повернення боргу згідно з умовами кредитного договору з урахуванням впливу керованих і некерованих чинників, прямих і зворотних зв’язків.

Кредитний ризик щодо способу забезпечення позики відображає міру (ступінь) того, що банку не вдається своєчасно та в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат від неї.

Кредитний ризик щодо кредитної угоди відображає міру (ступінь) того, що позичальник може не виконати своїх зобов’язань перед банком щодо повернення боргу згідно з умовами кредитного договору, і при цьому банку не вдасться своєчасно і в повному обсязі скористатися забезпеченням позики для покриття можливих втрат від неї.Таким чином, кредитний ризик щодо кредитної угоди - це одночасний прояв кредитного ризику щодо позичальника та кредитного ризику щодо способу забезпечення позики. Отже, кредитний ризик щодо кредитної угоди завжди буде меншим від кредитного ризику щодо позичальника або дорівнювати йому в разі відсутності забезпечення позики. Ця обставина є дуже важливою при прийнятті практичних кредитних рішень (вирішення питання про надання позики, створення страхового резерву, встановлення адекватної ставки відсотка за кредит). Підставою для прийняття подібних рішень має бути величина кредитного ризику щодо кредитної угоди. На практиці ж дуже часто такі рішення приймаються з урахуванням лише ризику щодо позичальника, що призводить до їх неадекватності.

Процес управління кредитним ризиком складається з таких стадій:

- оцінка ризику - визначення ймовірності негативної події, тривалості періоду ризику, суми коштів, що знаходяться під ризиком, і обсяги збитків, що можуть виникнути за відповідними активами;

- реалізація заходів для мінімізації ризику.

З метою аналізу ступеня кредитного ризику проводять:

- якісний аналіз кредитного ризику;

- кількісний аналіз;

- відзначають систему показників кількісної оцінки міри (ступеня) кредитного ризику;