Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків

7) Частка власних коштів позичальника в кредитному проекті має бути значною.

Більш вірогідно, що контрагент, який вкладає значну частку власних коштів буде раціонально використовувати позикові кошти.

8) У кредитній діяльності слід враховувати будь-який потенційно несприятливий вплив, що має місце у діловому циклі.

Часто трапляється, що в умовах економічного підйому можливому впливу несприятливого економічного клімату на галузь контрагента та вторинну вартість застави приділяється недостатня увага. Тому слід бути особливо обережним, приймаючи рішення щодо надання кредиту в умовах сприятливого економічного клімату.

9) Кредитна діяльність повинна відповідати запланованому рівню прибутковості банку.

Прибутковість кредитної діяльності повинна оцінюватися з урахуванням ступеню ризику. Повинен враховуватися ризик кожної операції.

Виходячи з цих принципів у загальному вигляді кредитна політика має відображати такі ключові моменти:

- організація кредитної діяльності;

- управління кредитним портфелем;

- контроль над кредитним процесом;

- ліміти з окремих напрямків кредитування;

- механізм супроводження кредитних угод (кредитний моніторинг);

- формування резервів під можливі втрати за наданими кредитами.

Документи кредитної політики є основними керівними матеріалами кредитних працівників із практичної реалізації загальних положень кредитної стратегії банку. Система документів з кредитної політики включає:

1)положення про кредитування;

2)положення про кредитний комітет;

3)положення про заставу;

4)положення про оцінку фінансового стану позичальника;

5)положення про гарантії;

6)положення про порядок створення і використання резерву на покриття можливих збитків від кредитної діяльності;

7)положення про моніторинг кредитних проектів;

8)положення про факторинг;

9)положення про кредитну лінію;

10)положення про кредитний договір;