Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків

ВК - власний капітал.

Оптимальне теоретичне значення показника КН - не більше ніж 1.0.

Рентабельність позичальника визначається за такими показниками:

- рентабельність активів

Р = (2.6)

де П - чистий прибуток;

А - активи;

- рентабельність продажу:

Р = (2.7)

де П - чистий прибуток,

О - обсяг реалізації продукції (без ПДВ).

Аналіз грошових потоків позичальника має здійснюватися з урахуванням такого показника:

- співвідношення чистих надходжень на всі рахунки позичальника (у тому числі відкриті в інших банках) до суми основного боргу за кредитною операцією та відсотками за нею з урахуванням строку дії кредитної угоди (для короткострокових кредитів):

К = (2.8)

де Н - середньомісячні надходження на рахунки позичальника протягом останніх місяців (за винятком кредитних коштів);

С - сума кредиту за відсотки за ним;

n - кількість місяців дії кредитної угоди;

З - щомісячні умовно-постійні зобов’язання позичальника (адміністративно-господарські витрати тощо);

З - податкові платежі та сума інших зобов’язань перед кредиторами, що мають бути сплачені з рахунку позичальника, крім сум зобов’язань, строк погашення яких перевищує строк дії кредитної угоди (за даними останнього балансу).

Для суб’єктів господарської діяльності, діяльність яких пов’язана з сезонним характером виробництва, середньомісячна сума надходжень визначається за двонадцять місяців.

Оптимальне теоретичне значення показника К - не менше 1.5.

Також можуть бути враховані суб’єктивні чинники, що характеризуються такими показниками:

- ринкова позиція позичальника та його залежність від циклічних і структурних змін в економіці та галузі промисловості;

- наявність державних замовлень і державна підтримка позичальника;