Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків

Крім спеціального резерву, який формується за рахунок прибутку до оподаткування, банки створюють загальний резерв, джерелом формування якого є прибуток. Створення та використання загального резерву регулюється чинним законодавством кожної країни. Здебільшого кошти загального резерву спрямовуються на покриття втрат за кредитами, які виникли з вини банку, на відшкодування судових витрат, на покриття втрат у повному обсязі, якщо коштів спеціального резерву для цього виявилося недостатньо.

По кожному наданому кредиту банки формують резерви для покриття можливих витрат від неповернення кредиту. Резерви формуються в тій валюті в якій надається кредит.

Формуються два види резервів:

1) під стандартну заборгованість за кредит (за рахунок чистого прибутку);

2) під нестандартну заборгованість (20% за рахунок валових витрат, решта за рахунок чистого прибутку).

Стандартна заборгованість - це заборгованість, за якою строк погашення чи повернення, передбачений договірними умовами (за векселем), ще не настав або зобов’язання (в тому числі аваль), строк виконання за якими ще не настав.

Резерви під нестандартну заборгованість формуються за кредитними операціями, класифікованими як "під контролем", "субстандартні", "сумнівні", а також "безнадійні".

З переходом на міжнародні стандарти обліку та звітності в українській банківській системі з 01.01.1998 року порядок формування резерву максимально наближений до міжнародних правил.

Таблиця 3.3. - Аналіз формування резервів комерційними банками під кредитні операції

В 1998 році за рахунок резервів 96 банків списали заборгованість за безнадійними кредитами на загальну суму 117.4 млн. грн. Велику частку серед списаних безнадійних кредитів мали кредити наданні суб’єктам господарювання - 80.2 млн. грн.. []

Значне зростання суми резерву під кредитні ризики в 1999 році відбулося в основному в результаті внесення змін до положення про порядок його формування і використання, згідно з якими при визначенні розрахункового обсягу резерву під безнадійні кредити банки не враховують вартості застави. Під інші нестандартні кредити враховують (починаючи з 01.10.1999р.) лише 20% вартості застави (з 01.07.1999р. враховували 40%). Протягом 1999 року комерційними банками використано з резерву, сформованого для відшкодування кредитних ризиків, 128.4 млн. грн. За рахунок резерву комерційними банками списано безнадійних кредитів, наданих фізичним особам, на суму 80.0 млн. грн., суб’єктам господарювання - на суму 46.0 млн. грн., банкам України - 2.0 млн. грн. []

Погіршення останніми роками фінансового стану окремих банків, невиконання ними економічних нормативів, банкрутства деяких з них, - усе це передовсім спричинено збитками у кредитній діяльності. Виникли вони внаслідок несплати процентів за користування кредитами та неповернення самих кредитів, головною причиною чого є недосконала система оцінки кредитних проектів і відсутність ефективної системи внутрішнього контролю за існуючими ризиками, що притаманні кредитним операціям (див. табл.. 3.3).

Основна питома вага кредитного портфелю банків мають кредити наданні суб’єктам господарської діяльності, тому сучасна стратегія банків у механізмі кредитного забезпечення підприємницької діяльності потребує суттєвого коригування з метою спрямування кредитних ресурсів на потреби реального сектору економіки (і, насамперед на задоволення інвестиційних потреб підприємницьких структур).Йдеться про необхідність сприяння на державному рівні визначенню у якості стратегічних пріоритетів кредитної політики комерційних банків саме завдань щодо кредитування підприємницьких структур.

Стратегія комерційних банків щодо кредитного забезпечення підприємницької діяльності має бути орієнтована передусім на задоволення виробничих потреб підприємств малого та середнього бізнесу, а також повинна бути спрямована на аналіз інноваційних можливостей потенційних позичальників, якісний інноваційний менеджмент проектів, що пропонуються до фінансування (особливо, у сфері високих технологій). Необхідний систематичний аналіз (в режимі моніторингу) макроекономічної інформації з метою покращення галузевої структури кредитного портфеля, пошуку перспективних клієнтів у різних галузях та секторах економіки.