Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків
В договорі іпотеки має бути зазначено про накладання заборони відчуження на об’єкт іпотеки. Одночасно нотаріус перевіряє відсутність заборони відчуження на предмет іпотеки, про що зазначається в договорі іпотеки.Позичальник / Заставодавець повністю сплачує вартість оформлення договору застави (іпотеки), в т.ч. за отримання витягів та реєстрацію у відповідних державних реєстрах згідно з чинним законодавством, витрати по страхуванню предмету застави (іпотеки), інші витрати, які можуть виникати при оформленні договору застави, якщо інше не передбачене рішенням Кредитного комітету.
За розпорядженням кредитного експерта, відповідального за забезпечення кредиту, здійснюється постановка суми забезпечення на відповідні позабалансові рахунки із зазначенням кредитного експерта, який буде вести надалі цю заставу. На позабалансових рахунках забезпечення обліковується до повного погашення заборгованості за кредитом.
У якості забезпечення кредиту банк розглядає наступні його види:
·банківські гарантії від прийнятних (першокласних) банків;
·застава нерухомості (іпотека);
·застава цінних паперів;
·гарантії (порука) платоспроможних підприємств;
·застава основних засобів;
·застава транспортних засобів;
·застава товару (в обороті, в переробці, на зберіганні тощо);
·застава майнових прав (в т.ч. на кошти, які знаходяться на рахунках позичальника / заставодавця).Також можуть бути розглянути інші види забезпечення. При виборі виду забезпечення Банк віддає перевагу найбільш ліквідному забезпеченню.
Загальною вимогою до розміру забезпечення за кредитною операцією є перевищення його ринкової вартості з урахуванням обсягу можливих витрат на реалізацію застави у разі невиконання позичальником своїх зобов’язань над сумою основного боргу та процентів за ним.
У випадку, коли забезпеченням кредиту є цінні папери, необхідно одержати письмовий висновок відповідного підрозділу банку про стан ринку цих цінних паперів.
При здійсненні заставних операцій банк керується Цивільним Кодексом України, Законом України "Про заставу", "Про іпотеку", "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" та іншими законодавчими і нормативними документами.
При оцінці запропонованої застави кредитний експерт аналізує повноту і якість наданої інформації з обов’язковим виїздом на місце та надає документи щодо застави для юридичної експертизи юристу.
Оцінка застави включає наступні етапи:
·визначення предмету застави, прав власності на нього, достовірності і повноти документів, необхідних для оформлення даної форми застави, місцезнаходження, а також умов зберігання;
·перевірка чи не є предмет застави національною і культурною цінністю, чи не є він власністю держави і чи може виступати предметом застави згідно з чинним законодавством;
·реальний огляд і визначення споживчих характеристик предмету застави;