Теоретичні засади діючої практики механізму порядку видачі та погашення позик комерційних банків
9.Виходячи з проведеного аналізу ми бачимо, що за період із 01.01.2001 р. порівняно з 01.10.2006 р. зростання чистих активів українських банків забезпечувалося в основному за рахунок зростання кредитного портфеля юридичних і фізичних осіб (середньорічний темп його зростання становив понад 50%). Унаслідок питома вага кредитного портфеля в чистих активах банків за вищезгаданий період збільшилася і за станом на 01.01.2006р. становила понад 70%. Починаючи з 2001 року щорічне зростання кредитного портфеля банків перевищувало 40%. У світові практиці темпи зростання цього показника понад 17% за рік прийнято вважати "кредитним бумом".
10.За станом на 01.10.2006 року основна маса кредитних вкладень українських банків була сконцентрована в портфелі кредитів, наданих суб’єктам господарювання. Частка кредитів, наданих фізичним особам, за останні 6 років(період з 01.01.2001 рік по 01.10.2006 рік) зросла у 65 раз.
11.Портфель кредитів, наданих суб’єктам господарювання, мав високу концентрацію в наступних видах економічної діяльності - оптовій і роздрібній торгівлі, торгівлі транспортними засобами, будівництві, сільському господарстві та пов’язаних з ним послуг. Причому домінуючим напрямком залишається оптова торгівля та посередництво у торгівлі.12.Дослідження кредитного портфеля ВАТ “СЕБ БАНК” згідно наданої фінансової річної звітності за 2005 рік, показало, що кредити в активах банку склали найбільшу питому вагу 50%. Особлива увага приділялась розвитку кредитування фізичних осіб в першу чергу іпотечного кредитування. В 2005 році найбільш активно зростали обсяги кредитування у ВКВ, які збільшились на 234.5 % порівняно з обсягами кредитування у гривні, які зросли за цей період на 4.2%. Аналіз структури кредитного портфеля ВАТ “СЕБ БАНК” показав, що найбільший напрямок кредитування в кредитному портфелі займали кредити в поточну діяльність. Їх частка порівняно з 2004 роком зросла 1.5 рази. Також порівняно з 2004 роком в 2005 році в кредитному портфелі банку зросла частка іпотечного кредитування. Абсолютний приріст склав 82 923 млн. грн.
13.Ефективність кредитної діяльності комерційного банку безпосередньо залежить від того, наскільки якісно зроблено структурування процесу банківського кредитування, наскільки чітко визначені завдання основних етапів цього процесу і функції працівників, що відповідають за проведення кредитних операцій.
14.Процес кредитування можна умовно розділити на кілька етапів, кожний з яких вносить свій внесок у якісну характеристику кредиту: одержання і розгляд заявки на надання кредиту, а також інтерв’ю з майбутнім позичальником; оцінка кредитоспроможності позичальника; підготовка і підписання кредитного договору; контроль за виконанням умов кредитного договору; погашення кредиту і відсотків.
15.Дуже важливим етапом є моніторинг за виконанням умов кредитної угоди для зниження ризику неповернення кредиту і зменшення в кредитному портфелі проблемних кредитів.
16.Кредитні операції складають близько більшу частку всіх активів банків. Вони є найбільш прибутковою, але і найбільш ризикованою частиною банківських активів.
17.Кредитний ризик – це ризик несплати у визначений строк основного боргу і процентів по позичках, що належать кредитору. При визначені кредитного ризику необхідно враховувати такі фактори як: репутація позичальника; можливість; капітал; умови; застава.
18.З метою мінімізації кредитних ризиків в банку відповідно до причин їх виникнення здійснюють управління кредитним ризиком банку на двох рівнях – на рівні кожної окремої позики та на рівні кредитного портфеля в цілому.
19.З огляду на світовий досвід можна впевнено стверджувати, що основною інституційною структурою, яка виконує функції посередника щодо обміну інформацією про платоспроможність позичальника, залишається кредитне бюро.
20.Найважливіше, чого банки чекають від держави, - це створення сприятливих умов для їх діяльності. Перше і найголовніше - це захист прав кредиторів, який в Україні, на жаль не забезпечується. Ігноруються такі базові принципи, як обов’язковість виконання договірних зобов’язань кредитора і позичальника, гарантія повернення боргу. Позитивні зрушення у цій справі можливі лише тоді, коли цим принципам відповідатимуть три складові: законодавство, судові рішення, система виконання судових рішень.
Список використаної літератури:
1.Закон України “Про банки і банківську діяльність” від 20.03.91 №872-ХІІ із змінами та доповненнями.