Вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на цінову політику готелю
- Короткострокове максимальне збільшення збуту продукції. Підприємці виходять з того, що збільшення обсягу збуту приведе до зниження витрат на одиницю продукції і, як наслідок, — до збільшення прибутку. З огляду на чутливість ринку до рівня ціни, керівництво фірми встановлює ціну на мінімально припустимому рівні. Це забезпечує на якийсь час розширення ніші ринку, займаної підприємством. Однак політика низьких цін може забезпечити позитивний результат тільки в тому випадку, коли чутливість ринку до цін дуже велика і розширення обсягу виробництва супроводжується зниженням витрат виробництва. Це дуже ризикована політика, тому що може привести до розв'язання цінової війни.
- Завоювання лідерства на ринку й у визначенні цін. Цю мету переслідують, як правило, великі компанії, вона відбиває лідируюче положення фірми на ринку при встановленні загальних цінових рівнів. Наприклад, концерн «Du Роnt» на новинки свого виробництва — целофан, нейлон, тефлон, що володіють незаперечними перевагами перед товарами конкурентів, установлює максимально можливу ціну.
Прагнення до завоювання лідерства може виявлятися й у виробництві продукції гарантовано високої якості. У цьому випадку фірма, який удається протягом багатьох років зберігати за собою таку репутацію, установлює більш високу ціну в порівнянні з конкурентами, щоб компенсувати підвищені витрати. А вже саме ім'я фірми є надійним гарантом неперевершеної якості, як, наприклад, японська фірма «Sharp» — у виробництві звуковідтворюючої техніки, німецька фірма «Мегsedes» — в автомобілебудуванні, американська фірма «Goоd Уеаr» — у виробництві автомобільних шин.
- «Зняття вершків» з ринку шляхом установлення високих цін. Така ціль може використовуватися фірмами, що випускають зовсім нові товари, раніше невідомі на ринку (персональні комп'ютери, мобільні телефони, цифрові відеокамери і т.п.). Використовуючи товару-новинки, окремі покупці одержують економію на витратах, на якісно новому рівні задовольняючи свої потреби. Як тільки настає насичення цього сегмента ринку товаром-новинкою за високою ціною, фірма знижує ціну, переходячи до іншого сегменту. У такий спосіб досягається залучення максимальної кількості покупців у кожнім сегменті ринку.
Цілі, що ставить перед собою підприємство і втілює в життя за допомогою цінової політики, певним чином співвідносяться між собою, висуваючи на перший план більш загальну домінуючу мету, що поглинає всі інші. Такою метою в довгостроковій перспективі може бути максимізація прибутку фірми.
Розробка і реалізація цінової політики фірми є складовою частиною загальної політики підприємства, спрямованої на прибуткову реалізацію продукції великому числу покупців. Для здійснення всіх робіт, зв'язаних з розробкою й успішним проведенням цінової політики, на великих і середніх підприємствах створюється спеціальний структурний підрозділ - відділ цін. На підприємствах з малими і нерегулярними обсягами продажів, а також нечисленним персоналом цю функцію виконує керівник фірми.
Діяльність відділу цін постійно будується в тісному контакті з іншими підрозділами підприємства і насамперед з відділами маркетингу, збуту, з фінансовою службою. Велика увага в роботі приділяється збору інформації про поточну ринкову кон'юнктуру, визначенню структури ринку продукції-фірми, складанню альтернативних прогнозів збуту продукції, можливих при різних рівнях цін, дослідженню передбачуваних відповідних дій конкурентів на цінову політику підприємства, а також аналізу можливого збільшення продажів і виторгу без зміни цін.
1.2 Аналіз ціноутворюючих факторів
Попит як один з ціноутворюючих факторів.
Ринкова ціна товару формується під впливом великого числа факторів, що визначають стан відповідного ринку. Для вибору цінової стратегії фірма повинна виявити і проаналізувати ціноутворюючі фактори. Вони можуть бути як зовнішні стосовно фірми і не контрольовані нею, так і внутрішні.
Коротко зупинимося на характеристиці основних ціноутворюючих факторів.
Попит та пропозиція. Ціна на ринку піддається змінам насамперед під впливом попиту та пропозиції. Цей фактор у ринковій економіці грає навряд чи не ключову роль.Попит є найважливішою категорією ринкової економіки, тому що саме він у кінцевому рахунку визначає ціну на різні товари, розподіляє сировину і готову продукцію.