Вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на цінову політику готелю

1. Ціна є інструментом господарського механізму і комерційної політики суб'єкта, що хазяює, і має дві межі: нижню і верхню. Нижньою межею ціни виступає собівартість виробленого товару або наданої послуги; верхня межа визначається попитом на даний товар. Отже, величина ціни на туристський продукт визначається собівартістю туристського продукту і попитом на цей продукт.

2. Ціноутворення в сфері послуг (у тому числі в туризмі) має ряд особливостей. До них варто віднести наступні: послуги туризму, як і послуги взагалі, являють собою кінцевий продукт, призначений безпосередньо для споживання, тому ціни на послуги - це роздрібні ціни; сфера послуг безпосередньо зв'язана зі споживачем у процесі надання послуг, тому вона має стійкий попит на цілий ряд послуг, у тому числі і на послуги туризму. Однак при встановленні цін на послуги необхідно враховувати такий психологічний нюанс - ціна не повинна викликати в покупців негативних емоцій; в сфері послуг застосовується сезонна диференціація цін і тарифів. Попит на багато видів послуг, у тому числі на послуги туризму, носить яскраво виражений сезонний характер.

3. На ціну туристського продукту впливає цілий ряд факторів: клас обслуговування (ступінь комфортності); форми обслуговування; кон'юнктура ринку на послуги туризму; сезонний характер надання послуг; географія розміщення туристських фірм готелів і ін.

4. Ціна на послуги туризму включає наступні елементи: вартість сировини (наприклад, продуктів для готування їжі й ін.); поточні витрати на виробництво, реалізацію й організацію споживання послуг; прибуток; непрямі податки по окремих видах послуг (наприклад, податок на додану вартість, акцизи, мита й ін.).5. Рівень цін значно впливає на обсяг реалізації туристського продукту. Однак цей вплив має свою специфіку, що обумовлений наступними моментами: споживання туристського продукту відбувається у вільний час, що має для туриста (для споживача турпродукта) самостійну цінність і якого у нього не так вже й багато. Звідси особлива вибірковість, підвищені вимоги і чутливість до якості і ціни туристського продукту. На туристському ринку виникають ситуації, коли турист в окремі місця туристського відпочинку не поїде через низьку якість послуг і високу ціну на туристський продукт; між моментом продажу туристського продукту й актом його споживання мається значний розрив у часі. Тури складаються і продаються звичайно за кілька місяців до початку відпочинку. Це знаходить своє відображення в політику цін на туристський продукт. Наприклад, вводиться спеціальне додаткове страхування туристів, що купили турпакет, від інфляції, поганої погоди й ін. Ця система застосовується тільки до визначеного часу. Широко застосовуються сезонні знижки;

6. При розробці цін на готельний продукт враховуються комісійні винагороди посередникам. Практика туристського бізнесу розрізняє наступні види комісійних винагород посередникам: комісія для туроператорів, що розробляють програми і реалізують їх самостійно або через посередника (комісія для оптовиків); роздрібна комісія виплачується турагентам, що перепродують програми туроператорам або самі бронюють готельні номери; комісія для інших організацій, що виступають в якості посередників між турагентом, туристом (клієнтом) і готелем. У залежності від виду комісії розрізняють ціни «брутто» і «нетто»: ціна «брутто» - ціна до відрахування комісії; ціна «нетто» - ціна «брутто» за винятком роздрібної комісії; ціна «нетто» - ціна «нетто» за винятком «оптової» комісії; ціна «нетто» - ціна «нетто» за винятком «іншої» комісії.

7. При визначенні ціни на послуги готелю варто виходити з наступних принципів: ціна повинна відшкодувати готелю витрати на виробництво, реалізацію, організацію споживання послуг і забезпечити такий розмір прибутку, що дозволив би йому функціонувати на принципах самофінансування; ціна повинна відповідати попиту на дані послуги, що багато в чому визначається сезонністю туризму; ціна повинна бути гнучкою, тобто мати маневреність і динамічністю.

8. Статті калькуляції в залежності від способу їхнього визначення поділяються на прямі витрати, які відносяться на одиницю товару або послуги на підставі норм і прямого обліку, і непрямі, що враховуються і плануються в цілому по виробництву і розподіляються по видах виробів на підставі тієї або іншої ознаки.

9. На практиці, зокрема в готелі „Сатурн” застосовують кілька способів розподілу витрат: пропорційно ваги сировини або виробленої продукції (послуги); шляхом виключення з загальної суми витрат вартості окремих продуктів (послуг) по твердій оцінці; на основі коефіцієнта, пропорційно встановленим нормам витрат і ін. Прибуток, що закладається у вартість готельної послуги, встановлюється готелем у відсотках до собівартості витрат. Розмір відсотка залежить від попиту на даний туристський продукт і може коливатися від 5 до 100% і більше.

10. Політика цін у туризмі випливає зі стратегії збуту туристського продукту. Виходячи зі стратегії принципи діяльності готелю по встановленню цін можуть бути різними. Наприклад, не знижувати ціни на які-небудь компоненти туристського продукту нижче загальної суми витрат на їхнє виробництво; прагнути до стримування цін нижче рівня конкурентів; „йти” за риночною ціною, орієнтуючись на ціни конкурентів; установлювати більш високі ціни, ніж у конкурентів, для встановлення і збереження престижної ціни; збільшувати обсяг надання послуг за рахунок низьких цін; орієнтуватися на ціни якого-небудь одного конкурента; встановлювати ціни, що забезпечують одержання визначеного відсотка доходу від обсягу інвестицій; використовувати ціни для збільшення маси прибутку від усього туристського продукту, а не від окремих видів послуг туризму; забезпечувати стабільність і стійкість ринку збуту туристського продукту і т.д. Політика цін може розроблятися як на тривалий термін, так і пристосовуватися до мінливих умов ринку.11. В роботі проведений аналіз цінової політики готелю Сатурн. При наданні готельних послуг використовується гнучка цінова політика. Ціна готельного номеру залежить від таких чинників: класифікації номерів, тривалості проживання (базова ціна - до 7 днів, нижча - на строк більше 8 днів безперервного помешкання). Певні пільги існують при розміщенні гостей у вихідні та святкові дні. Практикується програма "частий гість", яка передбачає надання цінової знижки при тривалому перебуванні на протязі року. Розроблено привабливі, діференційовані ціни на проживання у готелі, що використовуються прикомплексному обслуговуванні клієнтів та стимулюють проведення семінарів, конференцій, круглих столів та інших громадських заходів у конференц-залі готелю. Всього за звітний період у конференц-залі було проведено 210 заходів. З урахуванням їх тривалості та вихідних днів коефіціент використання залу склав 78%.