Вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на цінову політику готелю

Мал. 1.6. Середні та граничні витрати

Спочатку середні витрати знижуються досить швидко, потім темпи зменшуються, а в стадії «зрілості» товару починають рости. Крива МС граничних витрат визначає темпи зміни середніх витрат. Тому сама нижня крапка кривої граничних витрат (МС) характеризує найменший темп, а крапка перетинання 2 кривих граничних витрат і середніх витрат (АС) — найменші середні витрати.

В умовах ринкової економіки аналіз зміни граничних витрат надзвичайно важливий для оптимізації поводження фірми, тому що з нього випливають важливі в практичній роботі положення:

якщо середні витрати показують прибутковість підприємства взагалі, то граничні — максимізацію прибутку, що може бути визначена співвідношенням граничного доходу МR до граничних витрат МС. Справді, якщо приріст продажів на одну одиницю збільшить доход у більшому ступені, чим виростуть витрати (МR > МС), то рівень виробництва, при якому прибуток буде максимальної, ще не досягнуть і фірмі варто розширювати виробництво даного товару; якщо в результаті великим виявляється темп росту витрат (МR < МС), те рівень виробництва уже вище оптимального і розширення виробництва небажано, тому що з випуском кожної нової одиниці товару темп росту доходу знижується, що може привести до зниження валового прибутку.

1.3 Аналіз методів ціноутворення

Ціноутворення на фірмі — складний і багато етапний процес.

Вибір цілі - визначення попиту - аналіз витрат - аналіз цін конкурентів - вибір методу ціноутворення - встановлення остаточної ціни

Вибір цілі. Будь-яка фірма повинна насамперед визначити мету, що вона переслідує, випускаючи конкретний товар. Якщо чітко визначені цілі і положення товару на ринку, то легше установити ціну. Існують три основні цілі цінової політики: забезпечення виживаності, максимізація прибутку й утримання ринку (Мал. 1.7.).

Мал. 1.7. Цілі цінової політики

Забезпечення виживаності фірми — це головна мета фірми, що здійснює свою діяльність в умовах твердої конкуренції, коли на ринку багато виробників з аналогічними товарами. Цю мету фірма вибирає у випадках, коли:

ціновий попит споживачів еластичний (Еd = 1);

фірма бажає домогтися максимального росту збуту і збільшення сукупного прибутку шляхом деякого зниження доходів з кожної одиниці товару;

фірма припускає, що збільшення обсягу реалізації скоротить відносні витрати виробництва і збуту;

низькі ціни відлякують конкурентів;

існує великий ринок споживання.

Для захоплення більшої частки ринку і збільшення обсягу збуту використовуються занижені ціни — ціни проникнення.

Перш ніж говорити про максимізацію прибутку, варто звернути увагу на суперечливість цієї цілі. Припущення про те, що виробники завжди намагаються максимізувати свій прибуток, вірно тільки почасти. Розглядаючи невеликі проміжки часу, можна легко переконатися в тім, що багато фірм не намагаються дістати максимальний прибуток, цілком задовольняючи прийнятним доходом, достатнім для відшкодування витрат і нарахування «нормальних» дивідендів на акції. Це порозумівається багато в чому тим, що максимізація прибутку в короткостроковому аспекті вступає в протиріччя з максимізацією прибутку на перспективу. Середня і велика фірма виявляє готовність знизити рівень поточної прибутку, щоб одержати великі прибутки в майбутньому. Для цього їй необхідно закріпитися у визначеній ніші ринку, розширити його по можливості, постійно обновляти основні засоби і т.п. Усе це несумісне з політикою на збільшення короткострокового прибутку.