Вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на цінову політику готелю

більшість учасників ринку сходяться в думці, що при цьому методі дотримуються інтереси виробників і споживачів, а отже, метод повних витрат — найбільш обґрунтований і справедливий.

Модель визначення ціни цим методом має вид:

, (1.11)

де

Р - ціна виробу;

С - витрати виробництва;

Rс - рентабельність продукції до витрат, %.

На практиці при виборі рівня рентабельності підприємство використовує:

єдину ставку, розраховану стосовно загальної суми витрат на виробництво продукції;

перемінним витратам (частіше до суми заробітної плати і вартості матеріалів, необхідних для виробництва продукції).

Недоліки цього методу:

не приймається в розрахунок еластичність попиту на товар;

знижуються відчуття конкурентної боротьби і, отже, утрачаються стимули до мінімізації витрат.

Метод граничних витрат. Сутність методу: до перемінних витрат на одиницю даного виробу додається сума, що покриває витрати і забезпечує достатня норма прибутку:

(1.12)

де

Р ціна виробу;

МС— граничні витрати виробництва;

R — рентабельність продукції, %.

Перевага методу полягає в тому, що забезпечуються повне відшкодування постійних витрат і максимізація прибутку. Його використання на практиці зв'язано з розподілом витрат на постійною і перемінні і необхідністю їхнього розрахунку в зв'язку з переходом на міжнародну систему фінансової звітності на підприємствах.

При виборі рівня рентабельності крім уже приведених вище ставок використовують норму прибутку на вкладений капітал.

Метод доходу на капітал також базується на витратах виробництва продукції, а також на одержанні запланованого доходу на капітал1.

Метод заснований на тім, що до сумарних витрат на одиницю продукції додається відсоток на вкладений капітал.