Вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на цінову політику готелю

Використовуючи в аналітичній роботі графік беззбитковості, необхідно мати у виді наступне:

- графік беззбитковості є надійним інструментом при аналізі цінових рішень, але не може служити орієнтиром майбутніх комерційних результатів;

- графік беззбитковості в тім виді, як він представлений на Мал. 1.3., заснований на лінійному нарощуванні обсягів випуску продукції, він не враховує тривалість виробничого циклу і сезонність виробництва. Для цих виробництв графік беззбитковості показаний на Мал. 1.4.

Мал. 1.4. Графік беззбитковості з урахуванням тривалості виробничого циклу

Таким чином, практична цінність класифікації витрат по зв'язку з обсягом виробництва продукції і виділенню постійних і перемінних витрат полягає в наступному:

- допомагає вирішити задачу регулювання маси і приросту прибутку на основі відносного скорочення тих чи інших витрат при росту виторгу;

- дозволяє судити про окупність витрат і дає можливість визначити запас «фінансової міцності» перед прийняттям на випадок ускладнень кон'юнктури на чи ринку інших утруднень. Запас міцності вимірює різницю між фактичним обсягом продажів і обсягом продажів, що відповідають точці беззбитковості, і показує, яка гранична величина зниження обсягу продажів для того, щоб діяльність підприємства залишалася беззбиткової;

- відкриває можливість використання методу граничних (маржинальних) витрат у ціноутворенні.

Визначення оптимальної цінової стратегії підприємства в сформованих умовах ринку можливо тільки при подальшому аналізі зміни витрат у залежності від різних обсягів виробництва товарів.

Сукупні (валові) витрати (ТС) являють собою всі підприємницькі витрати, зв'язані з валовим випуском продукції, це сума постійних і перемінних витрат підприємства.

Граничні (маржинальні чи приростні) витрати (МС) являють собою приріст витрат при збільшенні виробництва на одну одиницю продукції. Тому що зі зміною обсягу випуску на одну одиницю продукції постійні витрати не міняються, те граничні витрати визначаються ростом лише перемінних витрат у результаті випуску додаткової одиниці продукції.

(1.9)

Вони показують, у скількох обійдеться фірмі збільшення обсягу випуску продукції на одну одиницю.

Середні витрати (АС) є витратами на одиницю випуску продукції:

(1.10)Вони являють собою частку від розподілу сукупних (валових) ТС витрат на обсяг реалізованого товару. Порівнюючи середні витрати з ціною товару, можна визначити, чи прибутково виробництво.

Мал. 1.5. Зміна сукупних витрат

Крива ТС на графіку (Мал.1.5) показує зміну сукупних витрат на виробництво продукції на окремих етапах життєвого циклу товару (ЖЦТ).

На стадії освоєння виробництва сукупні витрати швидко ростуть, потім темп їхнього росту знижується, що відповідає налагодженню виробництва і нагромадженню досвіду. Однак при вступі товару в стадію «зрілості» темп росту витрат знову зростає через збільшення витрат по збуті товарів, попит на які падає. Ця ж ситуація визначає і криву АС — середніх витрат (Мал.. 1.6.).

Об’єм виробництва