Вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на цінову політику готелю

витрати на зміст об'єктів соціально-культурного призначення1,45

інші витрати операційної діяльності---

Сума:81,36

До перемінних загально виробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і керування виробничим процесом, що змінюються прямо (чи майже прямо) пропорційно зміні обсягу наданих послуг (наприклад, витрат на оплату праці обслуговуючого персоналу, споживання електроенергії і т.п.). Перемінні загально виробничі витрати можуть розподілятися на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу (годин праці, кількості наданих послуг, ліжко-доби, корисної площі, прямих витрат і т.п.) виходячи з фактичної кількості наданих послуг.До постійних загально виробничих витрат відносяться витрати на обслуговування і керування виробничим процесом, що залишаються незмінними (чи майже незмінними) при зміні обсягів наданих послуг (наприклад, амортизація будинку готелю, комп'ютеризація виробничого процесу і т.п.).

Відповідно до ПБУ 16 постійні загально виробничі витрати розподіляються на кожен об'єкт витрат з використанням бази розподілу при нормальній потужності. Нерозподілені постійні загально виробничі витрати включаються до складу собівартості реалізованих послуг у періоді їхнього виникнення.

Усі загально виробничі витрати (перемінні і постійні) розподіляються по об'єктах обліку з використанням бази розподілу (годин праці, заробітної плати, обсягу діяльності, прямих витрат і т.п.). При цьому відбувається розподіл загально виробничих витрат по двох групах об'єктів обліку: реалізованих на кінець звітного періоду і не реалізованих.

Оскільки в отеленні процес виробництва і реалізації збігається в часі, усі вироблені послуги є фактично реалізованими, і вся сума загально виробничих витрат повинна цілком списуватися на собівартість реалізованих послуг у кожнім звітному періоді.

Таким чином, проблема вибору об'єктів витрат, на які розподіляються постійні загально виробничі витрати, у бухгалтерському обліку не коштує, але питання залишається актуальним у системі керування основною діяльністю готелю.

У залежності від розмірів, основної спеціалізації готелю, задач керування номерним фондом об'єктом витрат на конкретному підприємстві може бути визнаний:

номерний фонд у цілому — при цьому усі виробничі (прямі і загально виробничі) витрати списуються на даний об'єкт без розподілу;

частина номерного фонду, виділена по визначених ознаках (наприклад, по корпусах готельного комплексу, поверхам, категоріям і т.п.).

Якщо виходити з того, що номерний фонд готелю, як правило, використовується не цілком, об'єктом витрат може бути обраний:

інвентарний номерний фонд, що використовувався в даному звітному періоді;

інвентарний номерний фонд за винятком номерів, що знаходяться в ремонті (непридатні до експлуатації).

Відповідно нормальна потужність готелю може визначатися як:

середня, характерна для даного готелю (у даному сезоні);

потужність готелю, розрахована з обліком повного інвентарного номерного фонду (чи за винятком номерів, що знаходяться в ремонті).

Вибір тієї чи іншої бази розподілу загально виробничих витрат покладається на управлінський персонал готелю.

Необхідно вказати, що ПБУ 16 визначає структуру собівартості послуги для організації бухгалтерського обліку відповідних витрат операційної діяльності. По даному положенню собівартість реалізованих послуг складається з прямих виробничих і загально виробничих витрат. Ні адміністративні витрати, ні витрати на збут, ні інші не включаються в собівартість реалізованих послуг у системі рахунків бухгалтерського обліку. Таким чином, у бухгалтерському обліку термін «собівартість послуг» означає виробничу собівартість готельних послуг. Разом з тим у системі керування готелем (при складанні чи калькуляції кошторису витрат, плануванні й аналізі результатів діяльності готелю) розраховується не тільки виробнича, а і повна собівартість і вільна ціна готельної послуги (місця в чи номері номера).