Вплив внутрішніх і зовнішніх чинників на цінову політику готелю

Як уже відзначено вище, на попит впливають різні фактори, серед яких виділяються потребу в товарі, відсутність чи замінників товарів-конкурентів, платоспроможність потенційних покупців, купівельні звички і переваги і т.п. Пристосовуючи ціну товару до попиту, варто пам'ятати, що попит по-різному реагує на ціну. Як уже сказано раніше, ступінь чутливості попиту до цін показує коефіцієнт еластичності попиту. Підприємцю при визначенні попиту необхідно обов'язково враховувати значення цього коефіцієнта.

Аналіз витрат. Попит на товар визначає верхній рівень ціни, що може установити фірма. Валові витрати виробництва (сума постійних і перемінних витрат) визначають її мінімальне значення. Це важливо враховувати, якщо фірма знижує ціни. Тоді з'являється реальна погроза понести збитки через установлення рівня цін нижче витрат. Таку політику фірма може проводити тільки короткий період часу (при проникненні на ринок).

Не свідчать про добре продуману політику цін і часті їхні перегляди, викликані коливаннями витрат і попиту. Доцільно враховувати витрати по нормативах.

Аналіз цін конкурентів. Істотний вплив на ціну роблять поводження конкурентів і ціни на їхню продукцію. Кожна фірма повинна знати ціни на продукцію конкурентів і відмітні риси їхніх товарів. З цією метою робляться порівняльні покупки, у результаті яких проводиться аналіз цін, товарів і якості. Фірма може використовувати отриману інформацію як вихідну для ціноутворення і визначення свого місця серед конкурентів.

Вибір методу ціноутворення. Пройшовши всі зазначені етапи, фірма може приступити до визначення ціни на товар. Оптимально можлива ціна повинна цілком відшкодовувати усі витрати на виробництво, розподіл і збут товару, а також забезпечувати одержання визначеної норми прибутку.

Найбільш поширені наступні методи встановлення цін товарів:на основі витрат виробництва;

по доходу на капітал;

с орієнтацією на попит;

за рівнем поточних цін.

Метод установлення ціни товару на основі витрат виробництва (іноді його називають метод надбавок) широко використовується в підприємницькій практиці і відбиває традиційну орієнтацію на виробництво й у меншому ступені — на ринковий попит. Маються два різновиди цього методу:

с використанням повних витрат виробництва;

с використанням граничних витрат виробництва.

1. Метод повних витрат. Розрахунок ціни цим методом заснований на поділі витрат виробництва на постійні і перемінні. Сутність методу: до повної суми витрат додають надбавку, що відповідає нормі прибутку, прийняту в даній чи галузі рівну бажаному доходу від обороту.

Цей метод одержав широке поширення завдяки своїм перевагам:

створюються умови для покриття усіх витрат і одержання нормального прибутку;

фірма, як правило, має повну інформацію про власні витрати і набагато менше — про попит на свій товар на ринку, отже, при ухваленні цінового рішення вона спирається на калькуляцію витрат;

якщо всі підприємства галузі використовують у ціноутворенні цей метод, то ціни підприємств на продукцію галузі приблизно однакові, а цінова конкуренція зведена до мінімуму;