Проблема набуття Україною членства в НАТО

• ліквідація російської військової присутності на території України;

• успішне завершення економічної і військової реформ;

• переведення відносин між НАТО й Україною з партнерства в ранг «НАТО - країна - кандидат».

Приєднання України до Альянсу в системі відносин «НАТО - країна - кандидат», на думку деяких експертів, залежатиме від декількох умов. По-перше, від ступеня стратегічної і політичної важливості України для Альянсу. По-друге, від того, наскільки успішно Україна зможе диверсифікувати свої економічні зв'язки з Росією. По-третє, від рівня підтримки нових членів Альянсу і США.

Усі ці три умови зводяться до розуміння того, наскільки Україна є вагомою для Заходу і США як форпост стабільності в Центральній Європі. Значущість нашої держави багаторазово зростає з початком економічного і політичного освоєння Заходом і США пострадянського простору. Україна може виступати тут в якості основного плацдарму для такого освоєння. Але вірогідність окресленого сценарію розвитку ситуації вирішальною мірою залежить від самої України та її стратегічних інтересів щодо НАТО.

Приєднання до НАТО гарантує Україні зміцнення її державного суверенітету, збереження незалежності і територіальної цілісності, оскільки ні сам Альянс, ні його члени не зазіхають на ці базові національні інтереси. Поглинання України Росією чи приєднання першої до другої призведе до повної втрати цих головних цінностей української нації і зникнення України як незалежної суверенної держави. Адже перебування України в такому статусі суперечить життєво важливим геополітичним інтересам Росії, пов'язаним з відтворенням її як континентальної геополітичної потуги. Усвідомлення цієї перспективи формує геополітичні інтереси України, пов'язані з приєднанням її до Північноатлантичного альянсу.

Інший базовий стратегічний інтерес України до НАТО пов'язаний передусім з тими сприятливими умовами, які надає членство в Альянсі для зміцнення демократичних цінностей і розбудови громадянського суспільства в нашій країні. Отже, вступ України в НАТО - це реалізація її цивілізаційних інтересів. Він означатиме входження України в європейську цивілізацію. Іншою альтернативою є євразійський напрямок, де нас очікує спільнота країн Співдружності з авторитарними чи напівавторитарними режимами, «тіньовою» економікою, маргіналізованим і духовно спустошеним суспільством.

Членство в НАТО надає вагомі гарантії збереження національної ідентичності та єдності української нації. Перебування в спільноті цивілізованих демократичних країн - членів Альянсу сприяє формуванню української національної еліти, орієнтованої на національні та європейські цінності, розвиткові української національної культури та культури національних меншин України.

У контексті реалізації зазначених національних інтересів чіткого окреслення потребують безпекові проблеми, вирішення яких пов'язане з процесом євроатлантичної інтеграції. У роботі зокрема здійснено ідентифікацію нових загроз регіональній безпеці після другої хвилі розширення НАТО та механізмів їх нейтралізації, дано оцінку балансу сили в регіоні, висвітлено такі проблеми, як неврегульованість питання кордонів, нелегальна міграція, територіальні питання та міжетнічні суперечки.

Велику увагу слід приділити розв'язанню проблеми іноземної військової присутності. Адже очевидним є те, що російська військова присутність на українській території і членство України в НАТО - речі несумісні, оскільки така присутність суперечить принципу колективної оборони членів Альянсу.

Отже, процес набуття Україною членства в НАТО потребує розробки конкретних механізмів, які б забезпечили безконфліктний характер виведення сил Чорноморського флоту РФ з території України. Такі механізми мають бути впроваджені як на міжнародному рівні, так і на рівні двосторонніх міждержавних відносин.

На національному рівні такі механізми передбачають передусім створення внутрішніх юридичних, економічних і політичних умов для ліквідації російської військової присутності на території України.

Таким чином, вирішення цього складного комплексу проблем виведення сил ЧФ РФ з української території в процесі набуття Україною членства в НАТО потребуватиме їх винесення на тристоронній або багатосторонній рівень з обов'язковою участю провідних країн НАТО, передусім США.Важливим складником реалізації євроатлантичного курсу є оцінка внутрішньої готовності України до набуття членства в НАТО, того, наскільки вона відповідає політичним та військовим критеріям членства в Альянсі і як українське суспільство ставиться до вступу України в Альянс.