Проблема набуття Україною членства в НАТО

Вищезазначене дає підставу очікувати виникнення серйоз них проблем, пов'язаних з концентрацією нелегальних мігрантів в окремих регіонах України, включаючи і можливість виникнен ня збройних конфліктів між кримінальними та правоохорон ними структурами в прикордонній зоні при спробі останніх протидіяти незаконному переправленню нелегальних мігрантів, наркотичної сировини, зброї та інших контрабандних товарів.

Отже, необлаштованість кордонів призводить до загострен ня такої проблеми національної безпеки, як приплив нелегаль них мігрантів та біженців в Україну.

Нелегальна міграція є одним із проявів диференціації світу за умовами відтворення населення, зростання чисельності якого відбувається переважно в країнах, рівень розвитку яких значно відстає від високорозвинутих країн.

Цілком очевидно, що широкомасштабна імміграція іно земців, зокрема нелегальна, призводить до серйозних проблем, сприяє зростанню злочинності, інфекційних захворювань, міжетнічних протиріч та соціальних конфліктів у країнах, де ці іммігранти накопичуються. Нелегали і біженці - це тільки одна з кількох нових міграційних проблем, з якими довелося на по чатку 90-х рр. зіткнутися країнам Центральної та Східної Європи після падіння так званої «залізної завіси». Попри всю свою багатоаспектність проблема нелегальної міграції і біженців може бути окреслена у трьох вимірах: загальнодержавному, регіональному та міжнародному.Завдяки своєму геополітичному розташуванню Україна за минуле десятиліття стала не тільки транзитною зоною на шляху міграційних потоків Схід - Захід, Південь - Північ, а й посту пово перетворилася на країну тривалого перебування нелегалів (живемо за принципом «усіх впускати, нікого не випускати»). Звичайно, Україна не спроможна утримувати велику кількість мігрантів, адже це призведе передусім до зменшення фінансу вання заходів, спрямованих на протидію нелегальній міграції. Україна належить до держав зі змішаними потоками нелегальних мігрантів: вона виступає і як країна-постачальник, і як держава, що приймає нелегальних мігрантів, її специфіка полягає в тому, що з неї, переважно в пошуках заробітку, корінне населення виїжджає за кордон, перетворюючись згодом на нелегалів, і ра зом із тим накопичуються іноземці, які нелегально осідають в Україні з метою подальшого нелегального виїзду за її межі.

Крім того, гостро постають питання вивозу з України та тран зиту через її територію жінок з метою торгівлі та сексуальної експлуатації .

За даними правоохоронних органів та численних публіка цій, плата за переправку однієї особи з країни походження до країни призначення сягає до 30 тисяч доларів США, а за проїзд територією України - від 3 до 5 тисяч доларів США. При таких розцінках діяльність декількох злочинних угруповань, що організовують і контролюють нелегальну міграцію через Україну, не може бути збитковою. І за межами України система перекидання нелегальних мігрантів до Західної Європи діє на лагоджено, ціни на послуги залишаються стабільними настільки (світові доходи від контрабанди людьми оцінюються від 5-7 до 10-15 млрд. доларів на рік), що організатори можуть собі доз волити переправляти нелегалів у кредит120.

Варто відзначити, що останнім часом Україна досягла від чутного прогресу в законодавчому врегулюванні проблеми нелегальної міграції та біженців. Йдеться насамперед про прий няття нових редакцій Законів України «Про громадянство», «Про біженців», «Про імміграцію» та цілої низки інших законодавчих актів у сфері міграції, а в січні 2002 р. український парламент ратифікував Конвенцію ООН від 1951 р. щодо захисту біженців.

У той же час ефективність застосування цих законів недо статня. Панує різнобій в оцінках масштабів явища нелегальної міграції та прогнозів його розвитку. На думку одних, нічого страшного не відбувається, все, так би мовити, під контролем. Інші б'ють тривогу, оцінюючи теперішні масштаби нелегальної міграції як реальну загрозу національній безпеці. Через свою специфіку нелегальна міграція не може бути належним чином відображена в офіційній статистиці. Діапазон коливань кіль кості нелегальних мігрантів на теренах України становить від 70 до 600 тис. осіб. Трапляються, правда, й припущення, що в Україні нелегально проживає понад мільйон громадян інших держав. За свідченням деяких експертів, Україна сьогодні є най більшою транзитною зоною в СНД, через яку проходять близько 40 іммігрантських шляхів, а показник кількості нелегалів, що осіли на території країни, перевищує загальновизнані євро пейські норми у 20-25 разів121.

Інші фахівці, посилаючись на дані Центру збору та обміну інформацією з перетинання кордонів та міграції Євросоюзу, вважають, що з п'яти основних маршрутів незакон ної міграції - балтійського, балканського, південноафрикансь кого, південноамериканського, центральноєвропейського -останній, до якого належить Україна, не становить великої загрози країнам Західної Європи.