Проблема набуття Україною членства в НАТО
розробка та впровадження чітких механізмів контролю за діяльністю сил Чорноморського флоту Російської Федерації на території України з боку Верховної Ради України, Кабінету Мі ністрів України, Генеральної прокуратури України, Міністерства оборони України, Міністерства закордонних справ України, інших центральних та місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.Щодо економічних передумов, то тут має бути розв'язано цілий комплекс досить складних проблем.
По-перше, цілком зрозуміло, що Росія з геополітичних та геостратегічних міркувань використовуватиме всі можливі, насамперед економічні, важелі, щоб продовжити свою військо ву присутність на території України. Найбільш дієвим з них є використання стратегічної залежності України від Росії в по стачанні енергоносіїв. Отже, питання диверсифікації джерел постачання енергоносіїв стає критично важливим у вирішенні проблеми ліквідації російської військової присутності та набуття Україною членства в НАТО.
По-друге, базування сил Чорноморського флоту РФ на території України здійснюється на умовах оренди земельних ділянок, об'єктів берегової інфраструктури, а також акваторії бухт, за що російська сторона розраховується щорічно шляхом погашення частини українського державного боргу в сумі 97,75 млн. дол. США. Загальна сума українського боргу на момент підписання Угоди становила близько 2,2 млрд. дол. США.
За шість минулих років оренди російською стороною погашено близько 587 млн. дол. США. Відтак при достроково му виведенні сил ЧФ з території України постає проблема дострокової сплати державних боргів у сумі близько 1,5 млрд. дол. США, чого Україна без зарубіжної допомоги за короткий термін зробити не зможе; вона потребуватиме прямої фінансової допомоги з боку США та інших країн НАТО98. Іншим шляхом погашення українських боргів може бути купів ля їх у Росії країнами Заходу або погашення російських боргів країнами НАТО в обмін на відповідну ліквідацію українських боргів з боку Росії.
На національному рівні необхідно завершити інвентариза цію всіх об'єктів нерухомого майна і деяких ділянок, переданих в оренду для потреб ЧФ РФ, а також скласти перелік тих об'єктів та ділянок, які не увійшли в Додаток Угоди, але вико ристовуються військовими формуваннями ЧФ РФ, і укласти окремі угоди про їх оренду з відповідною сплатою вартості.
Потрібно заборонити передачу Чорноморським флотом РФ об'єктів і ділянок, виділених Угодою для його потреб, у суборенду іншим комерційним резидентам. У разі відмови російської сторони від сплати за додаткову оренду вимагати від неї поступового вивільнення причалів, земельних ділянок та окремих об'єктів для потреб міста Севастополь.
По-третє, після виведення сил ЧФ з території України по стане проблема працевлаштування українських громадян, які обслуговували життєдіяльність російських військових формувань. У Севастополі в системі обслуговування базування сил ЧФ РФ задіяно близько 20% працездатного населення міста99. Отже, заходи щодо вирішення цієї проблеми мають бути заздалегідь передбачені в Державній програмі економічного та соціального розвитку Севастополя, реалізація якої має призвести до суттєвої демілітаризації міста.
Нарешті, серед блоку економічних проблем, які необхідно буде розв'язувати у зв'язку з ліквідацією російської військової присутності, слід очікувати претензій російської сторони на компенсацію або посилання на відсутність бюджетних коштів для перебазування сил ЧФ РФ з території України на територію Російської Федерації. Отже, за дострокове виведення своїх військових сил Росія, вірогідно, вимагатиме або додаткової фінансової компенсації, або розтягнення процесу виведення своїх формувань на довготривалий період, або те й інше.
Таким чином, вирішення цього складного комплексу проблем виведення сил ЧФ РФ з української території в процесі набуття Україною членства в НАТО потребуватиме їх винесення на тристоронній або багатосторонній рівень з обо в'язковою участю провідних країн НАТО, передусім США.
Існує й інший шлях розв'язання проблеми — підписання тристоронньої угоди між НАТО, Росією та Україною про збереження російської військової присутності до закінчення терміну дії Угоди про статус та умови перебування ЧФ РФ на території України з відповідними обопільними воєнно-політич ними зобов'язаннями. Але навіть такий варіант вирішення проблеми потребуватиме створення умов для виведення росій ських військ та початку цього процесу вже принаймні з 2006 р.
Кордони посідають особливе місце серед вимог до країни-претендента на вступ до Європейського Союзу та НАТО. Від кандидата очікується досягнення певних результатів у політич ній сфері. Країна-претендент на вступ як до Альянсу, так і до Європейського Союзу повинна мати визначені та належним чином упорядковані відповідно до національного та міжнарод ного права кордони. Саме їх наявність є первинним визначаль ним показником спроможності держави захищати свій сувере нітет і робити посильний внесок у безпеку Альянсу.Західні сусіди України у зв'язку зі вступом до Європейсь кого Союзу вживають практичних заходів щодо зміцнення прикордонної безпеки. Польща, Угорщина, Словаччина та Ру мунія вдосконалюють свою систему прикордонного та митного контролю. Практично на всіх ділянках західного кордону України спостерігається посилення вимог до режиму його охо рони. Змінюється режим перетину кордону. При цьому для українців він стає безкоштовним візовим, а для громадян на ших західних сусідів (Польщі, Угорщини) безвізовим. Незва жаючи на те, що державний кордон Польщі з Україною та Білоруссю ще з часів СРСР був досить добре облаштованим, для підготовки вступу Польщі до Європейського Союзу остан ній виділяє їй для посилення охорони цієї 992-кілометрової ділянки 108 млн. євро (594 млн. грн.). Для порівняння: у 2003 р. бюджетним планом України передбачалося виділення 463,5 млн. грн. для охорони 7014 км її державного кордону100.