Проблема набуття Україною членства в НАТО

Угода про статус та умови перебування Чорноморського флоту РФ на території України не відповідає багатьом вимогам, які ставляться до міжнародного договору Законом України “Про порядок допуску та умови перебування підрозділів збройних сил інших держав на території України”. В Угоді не передбачені і не визначені такі суттєві положення, як:

порядок застосування сил Чорноморського флоту РФ під час їхнього перебування на території України, особливо в кризових ситуаціях;

розміри і порядок внесення плати за оренду земельних ділянок, окремих об’єктів, а також за використання вод і повітряного простору України;

порядок здійснення контролю за діяльністю військових формувань РФ на території України;

підстави для денонсації зазначеної Угоди;

умови і порядок дострокового виведення сил Чорноморського Флоту РФ з території України.

Іншою проблемою, яка все більше починає турбувати українську громадськість, є кінцеві терміни перебування сил ЧФ РФ на території України. Згідно з Угодою, російське військове угрупування дислокуватиме в Україні протягом 20 років.

Базування сил ЧФ РФ в Криму не є для Росії фінансово обтяжливим, оскільки передбачає “оплату” за оренду тільки українськими боргами. Росія взяла в оренду аеродром стратегічного призначення поблизу Сімферополя, який дозволяє приймати військові літаки будь-якого класу, включаючи і важкі військово-транспортні літальні апарати для перекидання десанту. Росія нині володіє військовим гарнізоном у Феодосії – місці, найуразливішому при вторгненні з моря і найзручнішому для висадження морських десантів на територію Криму. Зрештою, Росія має у своєму розпорядженні 90% усієї військової інфраструктури в м. Севастополі і війська, чисельність яких значно перевищує там відповідну чисельність українських військових формувань96.

Військова присутність Росії в державах СНД покликана утримувати їх від участі в союзах і блоках з іншими країнами й одночасно заохочувати наміри держав-учасників Договору про колективну безпеку об’єднуватися в оборонний союз на базі спільності інтересів і військово-політичних цілей. Прямим призначенням присутності сил Чорноморського флоту Російської Федерації на українській території в цьому контексті є стримування України від набуття членства в НАТО.

З іншого боку, Росія зацікавлена в тому щоб ЧФ був повноцінною бойовою оперативно-стратегічною структурою, яку в разі війни можна було б застосовувати в повному обсязі. Тому Росія висуває пропозиції щодо підписання нових угод, що ставить Україну перед необхідністю взяти на себе союзницькі зобов’язання , а це автоматично виключає будь-яку можливість її вступу в НАТО.

Перед Україною ж стоїть протилежне за змістом і цілями завдання, пов’язане з виведенням сил Чорноморського флоту РФ з її території. Адже очевидним є те , що російська військова присутність на українській території і членство України в НАТО – речі несумісні, оскільки така присутність суперечить принципу колективної оборони членів Альянсу.

Отже, процес набуття Україною членства в НАТО потребує розробки конкретних механізмів, які б забезпечили безконф ліктний характер виведення сил Чорноморського флоту РФ з території України. Такі механізми мають бути впроваджені як на міжнародному рівні, так і на рівні двосторонніх міждержав них відносин.

На національному рівні такі механізми передбачають передусім створення внутрішніх юридичних, економічних і по літичних умов для ліквідації російської військової присутності на території України. Створенню юридичних передумов для вирішення цієї проблеми сприяли б такі заходи97:

приведення діяльності сил Чорноморського флоту РФ у відповідність з вимогами Закону України «Про порядок допус ку та умови перебування підрозділів збройних сил інших дер жав на території України»;

упровадження моніторингу за порушеннями військовими формуваннями Чорноморського флоту РФ законодавства Украї ни та угоди, що регламентує їх діяльність на території України;