А вони невмирущі, як фенікси

засідки — пастки розставляла,

поки Ганнусю не впіймала!

Тільки у засідці дев’ятій

дівчинка з криївки

в руки катам попала.

Та час минав.

Післявоєнні школярі батьками стали

і, очевидно, своїм дітям

про дівчинку з криївки розказали.

В школах пішло у моду

учнів до туризму привчати,

в походи водити,

костри розкладати.

Хто чув про дівчинку з криївки,

охоче збирався в похід,

бо знали —

живе вона десь у Сибірі,

та винищений весь її рід.

В Тисовому заповіднику

Бандерівську криївку розбиту впізнали…

Учні-туристи Героям УПА

мовчки шану віддали.

(Це було в червні 1970р.)

Приїхала із заслання

привітна посивіла пані Нуся,