А вони невмирущі, як фенікси

вже не один сатрап.

Фашисти як прийшли,

так і пішли.

Фабрики й заводи

не зазнали ні руйнувань ні шкоди,

та й стрілянини було мало.

За всю війну на Коломию

німецьких чотири бомби впало.Фронт у Товмачику,

у Черемхові і за Прутом.

Із тих фронтів

як день так ніч

нам було чути

і гул, і стрілянину,

неначе всі чорти гуляли

в пеклі без упину.

А главлюципер весну

й ціле літо в котлі варився…

Сніг не зійшов ще із землі,

як в хаті біля смереки

штаб “наших” розмістився,

а на подвір’я була завезена

кухня солдатська,

смачненько пахла пшоняна каша —

їжа козацька.

Через дві доби бійці-солдати