А вони невмирущі, як фенікси

Дуже вдало закомпоновано початок збірки. Це посвята скульп-турного зображення Матері Божої Діви Марії на колишній території Коломийської тюрми. За словами авторки - "катівнями стогнала". На фоні сивочолих ветеранів, що повернулись з війни і заслання, "як сим-вол свободи", були і ті, хто сидів у цій тюрмі і бачив скляні очі тюре-мних надзирателів. В лаконічній формі подана загальна характеристи-ка теперішнього буття, молитовне горіння душевного прагнення по-кращити долю сучасної незалежної України.

Правдиво і емоційно змальовано картину життя села в після-воєнний період "Про моє село". Тільки очевидець може так детально показати час облав, час маскування під повстанців, щоб виявити учас-ників опору, їх організацію і плани боротьби з ворожою в той час Росі-єю. Правдиво зображено знущання облавників над нашими людьми. Різниці не було в знущанні ні для дорослих, ні для дітей. Дика азіатсь-ка сваволя - і нічого святого.

Символічний образ смереки - краси природи, і вірне служіння загальній справі, а в Шепарівському лісі - про тисячі розстріляних фа-шистами.

Читач із захопленням познайомиться із спогадами п.Олі Юр-чишин. ЇЇ творіння, наче дороговказ, в теперішній боротьбі за утвер-дження незалежності нашої багатостраждальної України, що гармо-нійно пов’язується лейтмотивом "Бог і Україна".

Михайло Мендзат, педагог, член Фонду художників України, політв'я-зень Івдільських і Мордовських лаге-рів, проживає в с.Корнич, Коломий-ського р-ну.

Примітка: Читачу, якщо в творах знайдуться незрозумілі слова, пояс-нення слів подаються на стор.52-53

Хай святиться ім’я твоєєе

Пройшли роки,

дощами змилися сліди

Борців за волю України,

та душі Героїв,

знищених катами,

з небесних висот

витають над нами.

Пунктів пересильного,

призивного уже давно нема,

а там, де фабрика гардинна,

катівнями стогнала,

по-сатанинському обладнана, тюрма.

Сьогодні на святі урочистім

з'явилась на п'єдесталі