А вони невмирущі, як фенікси

криївки в горах спорожніли,

а дехто за Проводу наказом -

розформувались, до тепер живуть

по чужих державах і краях.

Та залишилась хвилююча

приємна згадка назавжди:

про діда Гриця,

про білолицю Параску-молодичку,

про шерстяну, плетену

з узором рукавичку.

Грудень 1996р

ДІВЧИНКА З КРИЇВКИ

Весна вступила у свої права,

вже й березень минає…

А в школі Ганнусі Григорчук

з кінця лютого чомусь немає.

Хтось із хлопчиків сказав,

чому немає Нусі:

—Дідусь мій бачив дівчинку таку

у тисовому лісі.

Дівчатко в школу не ходило, —

та то й не дивно.

Батько її Василь,

що псевдо “Смілий” мав,

на пивзаводі працював,