А вони невмирущі, як фенікси

зрадника Яцька,

щоб він показав:

хто хлопцям із лісу

давав одежу, лікарство,

печеного хліба і молока.

Затягли його у сіни

з енкаведе гади,

важко стогнав у зашморгу,

не просив пощади.

А мама не знала,

що то за Яць,

звідки він взявся,

це потвора якась.

Плюнула йому між очі,

ще й заприсяглась…

На цей час сестра Нуся

вже добігла до Кокоша-вуйка…

Там жив на квартирі

армійський майор,

телефоном в казармах

підняв батальйон,

а ті окружили

зловісних “бандер”…

Нехай буде ясно:

Хто ворог тепер?