А вони невмирущі, як фенікси

до живих звертаються:

Променем Сонця,

ранніми росами,

шелестом листя,

весняним громом,

дощем мелодії,

церковним дзвоном

чудо-рапсодії,

щоб Борців проти

комуни й фашизму

мемуарною книгою

Скорботи України

увіковічнити.

Їхні тлінні останки розшукати,

по-Божому шану віддати.

Хто не згубив совісті,

той відчуває стогін

тортурної симфонії…

Ні, то не реквієм,

то живим тривожить душу

чуття заритої катами,

Кривавої рапсодії.

Квітень 1995р.

Стогін тортурної симфонії почуто

ПРО УТВОРЕННЯ КОМІСІЇ