Іспит з курсу Теорія фінансів 3

За методами розміщення розрізняють позики добровільні та примусові. Облігації добровільних позик вільно продаються й купуються банківськими установами. Державні позики можуть бути облігаційними і безоблігаційними. Безоблігаційні позики оформляються підписними зобов'язаннями.

Іншою формою державного кредиту є передавання ощадними установами частини або всієї суми коштів насе¬лення, які розміщені в ощадному банку чи в інших ощад¬них установах держави, для покриття своїх витрат. Таке передавання може здійснюватися шляхом випуску білетів державної скарбниці, сертифікатів або оформлення безоблігаційних позик. Нині найпоширенішою формою державного кредиту є ви¬користання державою коштів позикового фонду. Держава мо¬білізує через кредитні установи частину кредитних ресурсів на покриття своїх витрат. Ця форма державного кредиту еконо¬мічно не виправдана і зумовлює інфляційні процеси.

10. Баланс фінансових ресурсів і витрат у державі

Баланс фінансових ресурсів і витрат в державі — це комп¬лексний документ-прогноз, в якому відображається обсяг утво¬рюваних фінансових ресурсів та їх використання в усіх секторах економіки.

Баланс є складовою прогнозу економічного та соціального розвитку держави, його фінансовою програмою. У ньому розкриваються можливості фінансового забезпечення темпів і пропорцій розвитку економіки держави у прогнозованому пе¬ріоді та пропорції розподілу її валового внутрішнього продук¬ту.

З набуттям Україною державної незалежності виникла не¬обхідність докорінної перебудови роботи зі складання балансу фінансових ресурсів та витрат держави і передусім з розробки методичних положень, що було викликано:

— переходом у підпорядкування України великої кількос¬ті суб'єктів господарської діяльності та бюджетних установ із відання колишніх союзних міністерств і відомств;

Метою розробки балансу фінансових ресурсів держави с. визначення розмірів фінансових ресурсів, що створюються в державі й можуть бути використані для здійснення захо¬дів з економічного й соціального розвитку на прогнозова¬ний період; становлення збалансованості доходів і витрат в державі, а також обгрунтованості використання фінансо¬вих ресурсів на соціальні гарантії населенню, утримання не¬виробничої сфери, розвиток економіки, оборону та управ¬ління, виходячи з програми економічного й соціального розвитку держави; перевірка економічного обгрунтування розрахунків державного бюджету, балансу грошових доходів та витрат населення, платіжного балансу та інших фінансо¬вих балансів.

Баланс фінансових ресурсів і витрат держави складаєть¬ся з двох розділів: перший — доходи, другий — витрати за схемою 1.

Розділ доходів балансу включає фінансові ресурси, створе¬ні в економіці й сконцентровані в державному бюджеті, в роз¬порядженні господарських структур, в централізованих і де¬централізованих цільових фондах, страхових і кредитних установах, частку доходів фізичних і юридичних осіб, а також ресурси, що залучаються від міжнародних фінансових інститу¬тів та зарубіжних інвесторів.

У другому розділі балансу відображаються витрати, які здійснюються державою, суб'єктами господарської діяльності всіх форм власності та рівнів підпорядкування за рахунок власних коштів і різних фінансових інститутів на розвиток економіки, задоволення соціально-економічних потреб, соці¬альний захист населення, оборону та управління, зовнішньо¬економічну та зовнішньополітичну діяльність держави, обслу¬говування державного боргу тощо.

Прогнозування витрат балансу загалом здійснюється із застосуванням економіко-математичних методів, аналогічних прогнозуванню доходів балансу. При цьому враховуються їх економічний зміст, призначення та порядок формування.

Розділ витрат включає:

— витрати на розвиток економіки, що здійснюються дер¬жавою та суб'єктами підприємницької діяльності всіх форм власності та підпорядкування за рахунок усіх джерел фінансу¬вання на капітальні вкладення, приріст обігових коштів, кагті-тальний ремонт, проведення геологорозвідувальних робіт, ут¬римання та розвиток житлово-комунального господарства та інші заходи.