Іспит з курсу Теорія фінансів 3
Важливим напрямком фінансової політики держа¬ви є мобілізація й використання фінансових ресурсів для за¬безпечення соціальних гарантій. Як зазначалося, можливості ринкової економіки все ж обмежені, особливо при розв'язан¬ні соціальних проблем суспільства, оскільки більшість соці¬альних гарантій є загальнодержавними та їх не можуть забез¬печити окремі підприємницькі структури і навіть великі компанії. До таких соціальних гарантій належать освіта, обо¬рона, охорона здоров'я, культура, державне управління, єди¬ні енергетичні та комунікаційні системи тощо. Не менш важ¬ливими для суспільства є соціальне страхування, допомога малозабезпеченим та інші види допомог.Третій напрямок фінансової політики спрямований на запровадження такого фінансового механізму, який зумовлює раціональне використання природних ресурсів, заборону тех¬нологій, що загрожують здоров'ю людини. І для цього держа¬ва, з одного боку, домагається від виробничих структур, аби вони несли витрати з відшкодування й відновлення довкілля, а з другого боку, держава, використовуючи фінансові інстру¬менти — податки, штрафи й інші санкції — домагається за¬криття шкідливих виробництв і впровадження передових ресурсозберігаючих технологій.
Отже, фінансова політика держави має бути спрямована на забезпечення права людини жити в умовах здорового навколишнього середовища.
53. Система страхування в Україні
Із набуттям Україною незалежності економічні й соціаль¬ні перетворення, що відбуваються нині, зумовили необхідність побудови адекватної системи страхування, яка б стала надійним захистом для юридичних і фізичних особ від матеріальних втрат, спричинених стихійним лихом, нещасним випадком чи іншими ризиковими обставинами.
Досвід країн із ринковою економікою підтверджує, що розвинута система страхування активно сприяє економічній стабільності, зміцненню фінансової системи, активізації інвес¬тиційних процесів і розв'язанню соціальних проблем. Склад¬ність процесу створення страхової системи в Україні полягає ще й у тому, що упродовж попередніх років на її території страхування було державною монополією. Отже, нині на стра¬ховому ринку України відсутній досвід, не вистачає кваліфіко¬ваних кадрів, немає відповідної інфраструктури. Дуже мало в Україні проводилось наукових досліджень із питань страху¬вання, не розвинена й правова основа, на стадії становлення перебуває низка страхових послуг.
Страхування як складова фінансової науки набуло свого розвитку протягом XIX і XX століть. У цей час було оприлюд¬нено найбільше фундаментальних досліджень із проблем стра¬хування. Страхування як важлива підсистема фінансів одержа¬ло правове підґрунтя у законодавствах більшості країн світу. Проблемам страхування присвячували свої роботи кращі представники фінансової науки, серед населення підвищува¬лася страхова культура.
Із розвитком ринкової моделі економіки в Україні постала потреба в розвитку страхової справи. Тому початок 90-х років став етапом бурхливого розвитку приватних страхових компа¬ній. Проте за відсутності законодавчої бази це був досить не-впорядкований процес, який якщо й мав позитивні ознаки щодо набуття певного досвіду, не зміг протистояти вагомішим негативним проявам, що призвели до появи недовіри населен¬ня і юридичних осіб до страховиків.
У травні 1993 року був виданий Декрет Кабінету Міністрів України "Про страхування", який поклав початок створенню цивілізованої системи страхування в державі. Відповідно до Декрету було введено ліцензування страхової діяльності, сис¬тему звітності страховиків і методи державного регулювання страхового ринку. Було створено Державний комітет у справах нагляду за страховою діяльністю з наданням йому відповідних функцій і повноважень.
Важливим кроком у цьому напрямку було прийняття в 1996 р. Закону України "Про страхування", де йшлося про підвищення вимог до реєстрації страховиків, розмірів і структури їхніх статутних фондів, встановлення порядку розрахунків резервів, системи контролю за рівнем плато¬спроможності страховиків, упорядковання видів обов'язко¬вого страхування. Усе це сприяло розвиткові страхової справи. На сьогодні в Україні працюють понад 240 компа¬ній, що мають досить великі обсяги статутних фондів і ре¬зервів, добру репутацію.
Важливим є й те, що обсяги страхових резервів протягом останніх років зростають швидше, ніж страхові премії. Це вже показник зростання фінансової надійності страховиків, збіль¬шилися також обсяги страхових послуг, а страховий ринок на¬був якісніших ознак.
Система страхування в Україні, як підтверджує досвід її функціонування, потребує постійного вдосконалення. Основ¬ними напрямками такої роботи є: