Іспит з курсу Теорія фінансів 3

26. Становлення та розвиток державних фінансів України

На сьогодні державні фінанси України опосередковують майже 70% від усіх фінансових ресурсів і містять різні фінан¬сові інституції, за допомогою яких держава здійснює свою фі¬нансову діяльність. Державні фінанси охоплюють державний бюджет, централізовані та децентралізовані фонди цільового призначення, фінанси підприємств і організацій державної власності, державний кредит, державне страхування.

Усі ланки державних фінансів мають власну сферу функці¬онування, однак вони тісно пов'язані між собою. Основу дер¬жавних фінансів становлять фінанси підприємств державної власності. Тут створюється понад 55% від валового внутріш¬нього продукту, який є головним об'єктом фінансових відно¬син. За умов розвитку ринкової економіки частка державного сектора зменшуватиметься, однак ще тривалий час цьому сек¬тору належатиме визначальна роль у процесах розподілу й пе¬рерозподілу, що здійснюються за допомогою фінансів.

Правову основу державних фінансів становлять Консти¬туція України, Закони України "Про бюджетну систему України", "Про місцеве самоврядування в Україні", "Про систему оподаткування в Україні" та інші законодавчі акти з питань оподаткування, витрачання бюджетних коштів тощо.

Держава мобілізує фінансові ресурси для своїх потреб у формі податків, зборів і платежів. Витрачає ці ресурси шляхом надання асигнувань на різні заходи загальнодержавного призначення, тобто оборону, забезпечення громадського порядку, утриман¬ня органів влади й управління, збереження довкілля, надання громадянам безплатних послуг у формі освіти, медичної допо¬моги, одержанні професії, а також грошових виплат громадя¬нам у формі допомоги. Для потреб соціальної сфери ство¬рюється пенсійний фонд, фонд соціального страхування, фонд сприяння зайнятості населення і низка інших.

Безпосередньо у виробничій сфері створюються фонд капітальних вкладень в основні виробництва, фонди капіталь¬ного ремонту, обігових коштів, оплати праці, соціального розвитку, матеріального заохочення тощо.

Держава через законодавство регулює порядок створення й використання всіх указаних фондів і тим самим створює фі¬нансовий механізм управління в державі. Напрямки розвитку цього механізму визначаються фінансовою політикою держави.

31. Економічна сутність податків та їхнє призначенняЗа економічною сутністю податки є обов'язковими плате¬жами, що вилучаються державою з доходів юридичних чи фі¬зичних осіб до відповідного бюджету для фінансування вит¬рат держави, передбачених її конституцією та іншими законодавчими актами. Це одна із форм вирівнювання дохо¬дів юридичних і фізичних осіб з метою досягнення соціальної справедливості й економічного розвитку. Вилучаючи частину доходів підприємців і громадян, держава гарантує їх ефектив¬ніше використання для задоволення потреб суспільства в ці¬лому й досягнення на цій основі зростання його добробуту. На перший погляд, податки виражають односторонні відно¬сини держави з підприємцями та населенням під час їх спла¬ти. Однак це лише поверховий підхід до вивчення цих явищ і процесів. На ділі податки дають змогу мати зворотний зв'я¬зок із платниками завдяки фінансуванню відповідних витрат.

Цьому процесові приділяється велика увага з боку фінансової науки, і в ньому виявляється економічна сутність функцій держави та її реалізація.

Класифікація податків дає можливість більш повно висвітлити сутність та функції податків, показати їх роль у податковій полі¬тиці держави, напрям і характер впливу на соціально-економічну сферу.

Податки класифікують за кількома ознаками.

За економічним змістом: податки па доходи, податки на споживання, пода¬тки на майно.

Залежно від рівня державних структур:загальнодержавні і місцеві,

За способом стягнення: роз¬кладні і окладні. Розкладні податки встановлюються в загальній сумі відповідно до потреб в доходах, а потім цю суму розклада¬ють (розподіляють) по окремих територіальних одиницях або платниках. Окладні податки передбачають установлення спочатку ставок, а відтак розміру податку для кожного платника окремо.