Іспит з курсу Теорія фінансів 3
Активна політика держави як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку капіталів закономірно призводить до утво¬рення державного боргу, який поділяється на внутрішній і зовнішній.
Для здійснення цілеспрямованого й організованого руху капіталів на міжнародному рівні створено низку міжнародних фінансових інститутів: Світовий банк, Міжнародний валютний фонд, Європейський банк реконст¬рукції та розвитку. Крім цього, зовнішній борг може утворю¬ватися при одержанні позик від іноземних держав та їх угру¬повань. Сюди належать кредити держав Європейського співтовариства, кредити держав постачальників енергоносіїв.
Держава може здійснювати запозичення шляхом розміщен¬ня на світових фінансових ринках цінних паперів у вигляді облігацій, а також продажу їх на внутрішніх ринках при купівлі нерезидентами, отримання грантів, субсидій за рахунок науко¬во-технічної допомоги. Позички міжнародних фінансових інститутів є формою існування та функціонування іноземного капіталу, і для країни позичальника заборгованість перед ними становить державний борг.
Усі проекти, на які можуть бути на¬дані позички цими організаціями, поділяються на чотири групи: проекти макроекономічної стабілізації економіки країни позичальника, проекти структурних перетворень у певних секторах економіки, інвестиційні проекти та проек¬ти технічної допомоги.
Найважливе значення мають інвестиційні проекти. Вони спрямовані на розвиток певних секторів економіки, де перед¬бачається обов'язкове внутрішнє співфінансування. Усі креди¬ти, що надаються Міжнародними фінансовими організаціями, мають для економіки держави важливе значення. Вони нада¬ються на вигідних умовах під низькі проценти (5 — 7 відсот¬ків річних) на строк до 20 років.
Мобілізація коштів на внутрішньому ринку має деякі від¬мінності. Найпоширенішою формою внутрішніх запозичень є позики. За їх допомогою мобілізуються тимчасово вільні кош¬ти юридичних і фізичних осіб для фінансування потреб дер¬жави. Держава випускає і продає цінні папери, як правило, облігації. Вони мають номінальну вартість, з огляду на номінальну вартість облігацій ви¬плачуються проценти.
Державні позики можуть випускатися центральним урядом і місцевими органами та розповсюджуватися лише серед насе¬лення або лише серед юридичних осіб. Залежно від способу виплати доходу позики поділяють на процентні, виграшні, процентно-виграшні, безпроцентні і безпрограшні.
За виграшними позиками власники облігацій одержують твердий дохід у формі процента від номінальної вартості облі¬гації. Дохід виплачується не за всіма облігаціями, а лише за тими, на які випав виграш. Безпрог¬рашні позики випускаються з умовою, що протягом строку дії позики виграшними будуть усі облігації. Безпроцентні позики не передбачають виплату доходів, але гарантують одержання товару, на який не задовольняється попит на ринку.
За строками погашення позики поділя¬ються на короткотермінові (до 5 років) і довготермінові (по¬над 5 років).
За методами розміщення розрізняють позики добровільні та примусові. Облігації добровільних позик вільно продаються й купуються банківськими установами. Державні позики можуть бути облігаційними і безоблігаційними. Іншою формою державного кредиту є передавання ощадними установами частини або всієї суми коштів насе¬лення, які розміщені в ощадному банку чи в інших ощад¬них установах держави, для покриття своїх витрат. Таке передавання може здійснюватися шляхом випуску білетів державної скарбниці, сертифікатів або оформлення безоблігаційних позик.
Зовнішні позики надаються за рахунок бюджетних коштів або спеціальних урядових фондів. Державні зовнішні позики можуть надаватися в грошовій або товарній формах. Вони бува¬ють середню- і довгостроковими. Грошові позики надаються у валюті країни-кредитора або у вільноконвертованій валюті.
11. Взаємозв'язок фінансів з іншими елементами економічної системиЕкономічна система — це сукупність певних підсистем ді¬яльності, пов 'язаних між собою та спрямованих на створення, розподіл, перерозподіл і споживання ВВП відповідно до мети суспільства.
Важливими підсистемами в кожній економічній системі є фінансова підсистема, грошова, кредитна, підсистема цін, за¬робітної плати тощо.